Аратта - На головну

28 квітня 2024, неділя

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Українські дерев`яні церкви були збудовані у символічній формі кораблів та звернуті зі Сходу на Захід. Історично, українські церкви були побудовані з центральним нефом та двома боковими проходами. Це розділення споруди на три частини відповідає трьом догмам, або Божої Священної триєдності: духу, душі, та тілу людини. Багаточислені куполи та шпилі позначають щогли кораблю, а хрести на кожному вістрі розмежовують де бути вітрилам.
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Візит Януковича у ФРН. Погляд німецької сторони

Світ навколо нас 5892 перегляди

Опубліковано - 31.08.2010 13:05 | Всі новини | Версія для друку

Візит Януковича у ФРН. Погляд німецької сторони
Візит Януковича у ФРН. Погляд німецької сторони
Віктор Янукович поїхав до Німеччини розвивати співпрацю з ЄС та залучати інвесторів. Однак у Берліні на українського президента чекали насторожена канцлер і роздратовані підприємці.

Український президент на зустрічі з канцлером Німеччини Анґелою Меркель закликав німецькі підприємства інвестувати в українську економіку. Шість мільярдів доларів, які було інвестовано німцями за всі роки незалежності, на думку Януковича, є незадовільним показником.

За цей час «Росія отримала у 10 разів більше», - нарікає президент. У свою чергу Меркель висловила переконання, що в економічній сфері Київ і Берлін зможуть працювати «дуже конкретно», а проблеми сторонам вдасться розв’язувати «прагматично».

А проблем накопичилося більш, ніж достатньо. Крім величезної заборгованості з повернення ПДВ експортерам, найбільш нагальною проблемою є непрозора політика Києва у питанні експорту зерна. За інформацією Deutsche Welle, ця тема була піднята в Берліні на міжурядовому рівні.

Чверть мільярда збитків

Міжнародні компанії-зернотрейдери, в тому числі й німецькі, за останні півтора місяці зазнали збитків на суму понад чверть мільярда доларів через перепони в експорті зерна. Вивозити пшеницю з України практично неможливо, попри відсутність офіційної заборони або навіть квот, зазначає керівник

Німецько-українського аграрного діалогу Гайнц-Вільгельм Штрубенгофф. «Простій судна, призначеного для вивозу зерна, коштує 25-30 тисяч доларів на день. Через невиконання умов контракту зернотрейдери вимушені сплачувати штрафи. Приміром, у сусідній Росії уряд, запровадивши через неврожай заборону на експорт зерна, допоміг зернотрейдерам уникнути штрафів, вчасно попередивши їх про заборону й грамотно оформивши всі заходи.

Натомість в Україні це неможливо, адже жодної офіційної заборони не існує. Замість цього запроваджено необґрунтовані додаткові заходи контролю, які роблять вивіз зерна практично неможливим. В українських портах заблоковано майже мільйон тонн зерна», - критикує Штрубенгофф.

Провину за можливий дефіцит пшениці, про який говорять урядовці, зернотрейдери покладають саме на владу: навесні було розпродано майже всі резерви зерна з Аграрного фонду, які мають складати п’яту частину потреб країни в пшениці. Хоча запаси зерна у сховищах можуть зберігатися, щонайменше, три роки, їх було продано у той момент, коли ціни були низькими. Тепер ціни швидко ростуть, а резервів немає.

«Український шлях»: суміш з непрофесійності та «особистих інтересів»

Учасники ринку називають дії українського уряду «свавіллям». Деякі компанії розмірковують над згортанням інвестицій в Україну, попри її величезний потенціал у сільськогосподарській галузі. Гайнц-Вільгельм Штрубенгофф попереджає: позиції на світовому ринку зерна, які завойовувалися багато років, можна втратити за декілька місяців, якщо ігнорувати загальноприйняті правила гри. Український уряд пішов не цивілізованим, а «суто українським шляхом», запровадивши методи контролю, невідомі у світовій практиці.

«Гадаю, це суміш з непрофесійності та особистого інтересу окремих осіб. При цьому особистий інтерес, певно, переважає», - підсумовує Штрубенгофф.

Проблеми з міжнародними партнерами

Експерт прогнозує, що українське керівництво матиме через таку політику дедалі більші проблеми з міжнародними партнерами. «Всі уважно стежать за тим, що тут відбувається: Брюссель, Женева, Берлін, Вашингтон.

Адже в Україні працюють великі міжнародні компанії, які протягом останніх років інвестували величезні суми у розвиток інфраструктури для кращого доступу української продукції на міжнародні ринки. Лише завдяки цим інвестиціям Україна може бути гравцем на цих ринках», - застерігає Штрубенгофф.

Він зазначає, що непрофесійними діями український уряд завдав серйозної шкоди переговорам з Європейським союзом про розширену зону вільної торгівлі. Зокрема, йдеться й про заяви українських урядовців, в тому числі віце-прем’єра Бориса Колесникова, про плани Києва скасувати повернення експортерам зерна податку на додану вартість.

«Це суперечить всім міжнародним стандартам», - наголошує Штрубенгофф.

«Зерна вистачить усім»

Аргументи уряду про загрозу дефіциту пшениці через неврожай Гайнц-Вільгельм Штрубенгофф називає нещирими. Навіть за умов неврожаю Україна може експортувати близько 15 мільйонів тонн пшениці із 40-ка.

Блокуючи експорт, уряд позбавляє українських фермерів можливості заробляти необхідну для закупівлі якісного обладнання валюту. Тим часом фермери потерпають від наслідків фінансової кризи – банківські кредити отримувати вкрай важко.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Світ навколо нас»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним, — це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема. Де ж рождатися, де плодитися дезертирам, як не у нас? Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас? Не вина це дезертирів, а горе. Не судить їх треба, а просить прощення і плакати за погане виховання, за духовне каліцтво у великий час. Їх не учили Батьківщині — їх учили класовій ворожнечі і боротьбі, їх не учили історії. Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.”
Олександр Довженко

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.