Актуально
Регіон: 
|
Лікар Микола Каджея каже, що шансів вижити в Радзієвської не було (фото: Андрій ЄЛОВІКОВ) |
5 жовтня до Інституту нейрохірургії поступила киянка Ірина Радзієвська, 38 років. Медики поставили жінці діагноз — закрита черепно-мозкова травма. Через три години Ірина померла в реанімації, не приходячи до тями.
При розтині патологоанатоми знайшли в голові жінки кулю і причиною смерті визнали вогнепальне поранення. Ірині вистрелили у скроню.
Поранену жінку виявила киянка, яка о 20.20 гуляла із собакою на Багговутівській. Жінка лежала із закривавленою головою під вікнами будинку N40.
— У неї була агонія, — розповідає ”ГПУ” нейрохірург Микола Каджея, який приймав Ірину в лікарні. — Шансів вижити не було. Дихання слабе, тиск 60/40, рефлекси відсутні — так званий, термінальний стан. Я зробив лише поверховий огляд і поставив діагноз — травма голови. Жінка помирала, ніколи було робити комп’ютерну діагностику. З лівої скроні витікав мозок. Пацієнтку підключили до апаратів, які штучно підтримували життєдіяльність. Лише завдяки цьому вона прожила ще три години.
Лікар стверджує: опіку, характерного для вогнепального поранення, на скроні не було. Тому медик вирішив, що в Ірини розбита голова.
Судмедексперти передали кулю до Шевченківського райвідділу міліції. Районна прокуратура порушила кримінальну справу. Спершу за статтею ”тяжкі тілесні ушкодження”. Оскільки куля була маленькою та нестандартною, існувала версія, що в Ірину стріляли з пневматичної зброї. Потім справу перекваліфікували на ”вбивство”. Експерти-криміналісти встановили: стріляли з газового пістолета, переробленого на бойовий.
Упродовж двох тижнів слідчі щодня їздять на Багговутівську, 40. Ірину Радзієвську вбили під власними вікнами. Зараз про це нагадує оголошення на дверях під’їзду: ”Якщо ви володієте інформацією з приводу тяжкого злочину, скоєного 5.10.2006, просимо повідомити за тел. 486 01 81. Винагорода та конфіденційність гарантується”. Поки ніхто не звертався з корисною для слідства інформацією.
Подробиці вбивства тримають у таємниці. Начальник карного розшуку Шевченківського райвідділу Юрій Барвицький, 30 років, сказав ”ГПУ”, що міліція має дві версії причин злочину. Які саме — не уточнив. У четвер слідчі знайшли чоловіка, який у день вбивства після восьмої вечора проходив повз будинок і бачив там невідому молоду жінку. Вона нібито відразу пришвидшила ходу й завернула в інший бік. Схоже, це поки єдина зачіпка слідства.
Ірина Радзієвська останні п’ять років була співмешканкою народного артиста України Володимира Засухіна. Із законною дружиною Засухін не розлучався, вони досі разом їздять на гастролі.
У покійної залишилося троє дітей: старшій доньці — 16 років, синові — 14, найменшій — спільній з Володимиром — нещодавно виповнився рік. Жінка не працювала. У сусідньому під’їзді живе її мати.
Родичі покійної спілкуватись із пресою категорично відмовляються. Сусіди кажуть, що сім’я ніколи не була комунікабельною, але після трагедії вони навіть на вулицю не виходять.
Сусідка Ірини Радзієвської розповідає, що покійна ніколи не ходила з ”глухого” боку будинку, де її вбили.
— Жахлива смерть, — бідкається. — Вона ж така симпатична жінка була, білява. Може, в нас маніяк завівся, на блондинок полює... Кошмар! Я боюся, бо теж — світленька.
Біля будинку N40 не надто людно. Немає кіосків, магазинів, лише гаражі.
— Кажуть, у них сім’я багата — дві квартири, три дорогі машини. Мабуть, її вбили через гроші, — розповідає ”ГПУ” 25-річна працівниця місцевої перукарні.
Існує також версія, що Ірину застрелили, бо хтось хотів помститися Володимиру Засухіну.
Ірину Радзієвську поховали 7 жовтня. Патологоанатоми взяли з її скроні частину шкіри. Проводять повторну експертизу.
Радзієвська була свідком у справі Кравченка
Прізвища Ірини Радзієвської та Володимира Засухіна проходять у справі про загибель екс-міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка, повідомляла раніше преса.
Обоє вони проходили в суді як свідки, що бачили Кравченка при житті одними з останніх. За словами Засухіна та Радзієвської, він був у пригніченому стані, похмурий. Це підтвердив іще один свідок на прізвище Буряк. Коли Кравченко з ними розставався, вони сприйняли це як передсмертне прощання. Інші свідки — Бриль, Сорока та Ходирева — це заперечують. Вони також бачили Кравченка напередодні смерті, і той, мовляв, був у доброму гуморі.
Більше новин за темою «Кримінал»:
