Аратта - На головну

3 травня 2024, п`ятниця

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Гутне скло – дівоча справа?

Мистецький погляд Регіон: Львівська область 22836 переглядів

Опубліковано - 15.11.2006 22:18 | Всі новини | Версія для друку

Львівських склярів знають у всьому світі
Львівських склярів знають у всьому світі
Гутним склом на Галичині займалися ще в XII столітті. Тоді скло варили на дровах, а у XXI столітті майстри-склодуви використовують електропечі.

50 кг скла плавиться приблизно дві години. “Варити” його слід при температурі 1400о С, і тільки коли воно стає м’яким та пластичним, можна почати створювати твори мистецтва. Для прикладу, з ужиткового це - жіночі прикраси і ґудзики.

За словами гутника зі стажем Анатолія Гоголя, єдиним місцем в Україні, де можна справді “пізнати” скло, є Львівська академія мистецтв. Він зі щемом згадує часи розквіту Львівської кераміко-скульптурної фабрики, де творили найвидатніші митці всього радянського простору. Та попри всі фінансові та територіальні негаразди, Львів і надалі продовжує продукувати гутників.

Руслана Кобаренко, «вчорашня» студентка кафедри художнього скла академії мистецтв, зізнається, що лише під час навчання дізналася, що таке “художнє скло”.

Школяркою їй подобалося моделювання одягу, а згодом вона «закохалася» у вітражі. Тут головне - вдало підібрати коефіцієнт термічного розширення, щоб виріб зі скла не тріснув. Попри те, що вітражна справа складна ще й фізично, за словами Руслани Кобаренко, сьогодні більшість вітражистів – дівчата. «Коли я навчалася в академії, – розповідає Руслана, – у моїй групі не було жодного хлопця. Викладачі нас дуже шкодували – це все-таки важке скло, піч, висока температура…» Руслана вчилася у таких метрів як Орест Принада, Олег Янківський, Франц Черняк та інші. У Львові займаються вітражами і цілі подружжя, як-от Олег Корда з дружиною, які віддали цій справі 12 років. “Ми працювали навіть у Почаївській лаврі”, – розповідає пан Олег.

Щоб виготовити 1м2 художнього скла треба два тижні клопіткої праці. Таку роботу вітражисти оцінюють у 500-600 доларів. Зараз вони займаються ще й мозаїкою.

Гутне скло – вироби, виготовлені зі скла безпосередньо біля скловарної печі майстром вручну, у гарячому стані з використанням відповідної техніки. Гутне скловиробництво вже кілька тисячоліть є найголовнішою технологією виготовлення скла і дає можливість використовувати специфічні його властивості: пластичність, піддатливість видуванню й іншим прийомам формування. Кожен виріб, створений у гуті ручною працею майстра, індивідуальний і неповторний. Гутне скло наділене кольором, прозорістю, чарівною здатністю передавати переломлення, гру світла, що може викликати в глядача найрізноманітніші поетичні асоціації.

Перші відомості про виробництво скла на території України відносяться до 4-5 ст. н.е. Літописні джерела та археологічні знахідки періоду Київської Русі (11-12 ст.) свідчать про існування склоробних майстерень, які виготовляли мозаїчну смальту, прикраси, посуд, віконне скло.

У 14-16 ст. на територіях, багатих піском та лісами, виникає багато майстерень, які називалися гутами. Гути (з німецького hutta) — приміщення, де знаходилася піч, в якій варили скло і видували посуд. Гутне скло — це скло вільного видування, і майстри довели вміння використовувати його пластичні та декоративні можливості на прикладі фігурних посудин. Серед них найбільш поширеними були "пляшки-ведмеді". Без такого посуду не обходилося жодне весілля.

Розквіт гутного виробництва припадає на 18 — першу половину 19 століття. В цей час зростає асортимент виробів, збагачується їх декоративне оздоблення: рельєфні каміни, розпис емалями та фарбами, гравіювання. Вироби гутних майстерень широко використовуються у побуті як сільського так і міського населення. Скляний посуд був окрасою святкового столу та інтер'єру.

У другій половині 19 ст. в зв'язку з розвитком промислового виробництва поступово зникають маленькі гутні майстерні. Традиції гутництва відродились в середині 20 ст. в творчості провідних українських художників і майстрів Львова та Києва.

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Мистецький погляд»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Шумерський тип культури надзвичайно споріднений з неолітичними пам`ятками Південної Русі...”
Рене Генон

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.