Актуально
5227 переглядів
|
Глави МЗС Франції Жан-Марк Еро, Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр та України Павло Клімкін |
Вперше до Павла Клімкіна, Франка-Вальтера Штайнмайєра та Сєргєя Лаврова долучиться новий глава французької дипломатії Жан-Марк Еро, який виступить в ролі господаря. Зустріч відбувається на тлі домовленості в рамках Тристоронньої контактної групи в Мінську щодо просування у розмінуванні на Донбасі, а також щодо заборони військових навчань із застосуванням усіх видів бойових озброєнь у зоні конфлікту. Хоча назагал ситуація на Донбасі в плані безпеки і напруги погіршується.
В Мінську Тристороння контактна група – Україна, Росія та ОБСЄ, а також представники підтримуваних Росією угруповань «ДНР» та «ЛНР» – домовились з двох важливих питань, які можуть «розрядити» ситуацію на Донбасі.
По-перше, підписано документ щодо протимінної діяльності. До 31 березня обидві сторони конфлікту мають позначити і скласти карти районів, які підлягають розмінуванню.
По-друге, підписано документ про повну заборону навчань із застосуванням усіх видів бойових озброєнь. Ця заборона вступає в силу в ніч на четверте березня – тобто, фактично наприкінці дня, коли має завершитись паризьке засідання «нормандської четвірки» на рівні міністрів, яке Павло Клімкін раніше назвав «справжнім» і «повноформатним».
Річ у тім, що попередня зустріч, яка відбулася 13 лютого в кулуарах Мюнхенської конференції з питань безпеки, була фактично зустріччю «трійки», бо Францію представляв політичний директор МЗС оскільки міністр Лоран Фабіус на той момент вже подав у відставку, а Жан-Марк Еро ще не вступив на посаду.
Мінний аспект дуже важливий, оскільки на мінах підриваються не лише військові, але й чимало мирних мешканців – особливо уздовж лінії зіткнення чи на нейтральних, «нічийних» територіях. Є маленькі села в нейтральній смузі, які ледь не з усіх боків обкладені мінами і переважно літні люди живуть там фактично безвиїзно.
Щодо навчань, то в лютому проводились широкомасштабні навчання російської армії – в тому числі уздовж східного кордону України. Це збігалося з «маневрами», які проводили бойовики на Донбасі, а також регулярні російські війська, які перебувають в Україні, як казав Клімкін.
«Фактично спільні навчання російських військових з одного боку, російських військових, які знаходяться на території Донбасу і, звичайно, найманців», – пояснював Клімкін, а багато хто в Україні такі «маневри» вважав тиском Москви і сепаратистів на офіційний Київ.
Ситуація на Донбасі значно погіршилась – ОБСЄ
Між тим, прогрес в Мінську щодо розмінування та припинення маневрів, не повинен створювати ілюзію, що загальна ситуація на Донбасі покращується. Скоріше, навпаки. Українська військова розвідка повідомляє про перекидання російської військової техніки та спецпризначенців на окуповані терени Донбасу для потреб створених так званих 1-го (окуповані райони Донецької області) та 2-го (окуповані частини Луганської області) армійських корпусів.
Кількість обстрілів українських позицій вимірюється десятками на добу. Як писав американський журнал Newsweek цього тижня, до початку російської кампанії в Сирії у вересні минулого року порушення режиму тиші на Донбасі вимірювались 70-80 обстрілами на добу, а потім знизились до 30-40 обстрілів.
Але з січня цього року щоденна кількість обстрілів знову зросла до 70, а проросійські бойовики 73 рази порушували Мінські угоди стосовно дислокації забороненого важкого озброєння (українська сторона мала 12 таких порушень). Спостерігачі ОБСЄ також помітили 88 танків на російських позиціях біля Дебальцева, зазначає Newsweek.
Вибори: бути чи не бути?
Як сказав постійний представник Франції при ООН Франсуа Делаттр, зустріч в Парижі є «найважливішим моментом в посередницьких зусиллях у врегулюванні конфлікту».
В Парижі «нормандська четвірка» зосередиться насамперед на потребі справжнього встановлення режиму тиші. Бо без цього всі інші пункти відходять на другий план.
За словами Клімкіна, він для паризької зустрічі хотів мати від ОБСЄ «детальну концепцію» того, як Спеціальна моніторингова місія планує мати доступ до всіх без винятку районів окупованого Донбасу і до неконтрольованої нині Києвом ділянки кордону з Росією, яка становіть біля 400 кілометрів.
«Ми, міністри закордонних справ «нормандської четвірки», намагаємось досягнути поступу – особливо в ситуації з безпекою і в нашому обговоренні щодо нових виборів у східній Україні, в регіоні Донбасу. Вони мають відбутися у першій половині цього року», – сказав днями німецький міністр Франк-Вальтер Штайнмайєр після засідання Ради безпеки ООН в Нью-Йорку.
За словами представника ОБСЄ в Тристоронній контактній групі Мартіна Сайдіка, в Парижі міністри обговорять серед іншого питання «модальності місцевих виборів».
Як виглядає, останнім часом увага Берліна і Парижа в «нормандському форматі» змістилася з наполягань на конституційних змінах з боку Києва і потребі надання «особливого статусу» Донбасу на проведення місцевих виборів на окупованих територіях. Але як проводити вибори під фактичними обстрілами?
«Про вибори треба говорити лише тоді, коли буде розв’язана проблема безпеки. Так, як це передбачено мінськими домовленостями… Ми готові до діалогу. Але цей діалог має тривати так, як це визначено мінськими домовленостями. Припинити обстріли, здійснити обмін незаконно утримуваними особами…» – сказав цього тижня представник України в політичній підгрупі у Мінську Роман Безсмертний.
За його словами, провести вибори на Донбасі за півроку, як на тому наполягає Штайнмайєр, неможливо – хоча б з технічної точки зору. Треба, зокрема, відновити тамтешній реєстр виборців, а окрім цього при обговоренні законопроекту про вибори українськими парламентарями неодмінно підніметься питання амністії. «Мені зараз комусь треба пояснювати, що слово «амністія» (для бойовиків – ред.) збудить в українському суспільстві?!» – сказав Безсмертний.
Відтак, зустріч «нормандської четвірки» в Парижі відбувається на змішаному тлі – є якийсь прогрес, але назагал ситуація складна. Як зауважує західна преса, на тлі перемир’я в Сирії увага Кремля знову зосереджується на Донбасі і він – при бажанні – може легко підняти ставки і збурити ситуацію у Східній Україні.
Як сказав у Брюсселі депутат Європарламенту від Литви Петрас Ауштрявичус під час «Українського тижня»: «Росія робить своє діло, критикує – мовляв, українці не виконують «Мінська», а сама зовсім його не виконує і звільняє себе від будь-яких зобов’язань в реалізації «Мінська». Росія діє дуже хитро».
Більше новин за темою «Світ навколо нас»:
