Актуально
11104 перегляди
 |
Президент Ющенко відкрив політичний сезон прес-коференцією |
Втім, ви можете скласти власну думку про все, що відбувалося із стенграми прес-скоференції.
І. ВАННИКОВА:
Доброго дня, шановні колеги!
Ми дуже раді вас вітати після короткої літньої перерви на зеленій галявині Секретаріату Президента. Як ми обіцяли, наші зустрічі в цьому форматі стають вже доброю традицією для щирої і відвертої розмови. Сьогоднішня наша прес-конференція має назву «Влада для людей, а не для політиків». Наш захід, як і завжди, транслюється в прямому ефірі двох загальнонаціональних каналів – Першого національного каналу та «5 каналу». Також сигнал передає «24 канал», Всесвітня служба УТР і Національна радіокомпанія України. На цей захід акредитувалося близько 130 журналістів. І також ми працюємо сьогодні одну годину в прямому ефірі. На початку виступ Президента України, і далі, як завжди, ваші питання. Будемо вдячні, якщо спільними зусиллями ми витримаємо відведений для роботи час. Отже, зараз слово Президенту України. Прошу.
В. ЮЩЕНКО:
Дякую. Шановні журналісти, пані та панове!
Перш за все, я хотів би, щоб наша сьогоднішня зустріч була присвячена найактуальнішим питанням сьогодення. Безумовно, в центрі могло б бути таке питання, як проведення виборчого процесу по дострокових виборах 30 вересня до українського парламенту, і питання, які пов’язані з цим процесом. Безумовно, в ході запитань, відповідей ми знайдемо найкраще висвітлення поглядів Президента на ці питання, але загально я хотів би сказати декілька речей.
Для мене є ключові три речі в цьому процесі. Перша з них – це позиція, яка виходить з того, що максимально чесно, справедливо, виключно в правовому полі нам треба забезпечити проведення виборчої кампанії. Починаючи від того, що є закон про вибори, який, здається, врахував пропозиції всіх політичних учасників. І коли, здавалося б, підписували заяву, ми виходили з того, що через підписання цього закону ми знаходимо один із консенсусів виходу з парламентської кризи. На жаль, з’явилися політичні спекуляції. Вже починаючи з виборчого процесу, в тому числі на предмет реєстрації чи своєчасної реєстрації тих чи інших учасників. Безумовно, я розумію, що політичні вибори – це завжди найлютіша політична боротьба, де дуже часто не працює розум, а працюють емоції. Але я хотів би використати свою прес-конференцію і звернутися, перш за все, до лідерів політичних сил. Давайте прямувати праведною політичною чесною дорогою, яка тільки через пряме законне політичне змагання визначає в Україні переможців. Ніякі інші трюки, ніякі інші спекуляції не повинні бути інструментарієм сьогоднішніх політиків. Давайте привчатися до політичної культури. Я закликаю до цього як лідерів політичних сил, так і ті інституції, які забезпечують виключно правове поле проведення виборів. Безумовно, вибори будуть чесні, у відповідності до законодавства, бо є закон. Я переконаний, у рядах правоохоронців, у рядах структур правоохоронних позиція змінюється в контексті святості відношення до закону. І є ви – журналісти з вільним демократичним словом. Є Президент. Кінець кінцем, є здорове українське суспільство, яке не дозволить будь-якої фальсифікації виборів.
Друге. У цьому контексті я ще раз і ще раз хотів би підняти тему депутатської недоторканності. Я її висуваю не як політичний клич, вибачте, навіть не прохання до політичних сил із розумінням поставитися до цього. Я буду це робити незалежно від того, підтримають мене політичні сили, чи не підтримають. Бо я переконаний, що це є ганьба для кожної з ваших персон, для моєї персони, для будь-якого громадянина України. Ви знаєте, цілий день говоримо про демократію, в кінці дня не можемо відділити один ключовий принцип – закон повинен рівно працювати для всіх. У цьому законі не повинно бути виключення ніякого. До якоїсь міри це є ілюстрація відкритості нашого суспільства, в тому числі, і політичних вершків цього суспільства. І тому я буду користуватися кожним моментом, кожним бігбордом, кожним контактом з журналістом і громадянином: люди, не дайте можливості, щоб вас заспали. Звідси починається історія української корупції. Я пригадую одну розмову з одним із Генеральних прокурорів у певний рік. Коли тема у нас дійшла до кримінальної відповідальності народних депутатів, він мені назвав таку цифру: «У нас готові матеріали по 18 народних депутатах. Але, Вікторе Андрійовичу, я не відкрию жодної кримінальної справи – у мене немає правового інструменту це зробити». Я думаю, що та цифра була далеко не оптимістична і далеко не актуальна. Але зараз ми давайте будемо заприсягатися, тому що через рівність перед законом, незалежно від твоєї політичної посади, державної посади, ми ліквідовуємо ту політичну касту, яка дуже багато років спекулювала на тілі громадян. Звідси беруться спекуляції приватизаційними процесами, звідси беруться спекуляції або злочини земельних процесів. Усі латифундисти в певних місцях сидять, які прикриті добре імунітетом і можуть й далі чинити ці брудні справи. Звідси тіньова природа ПДВ, звідси багато є речей, з якими, якщо ми хочемо раз і назавжди розпрощатися з ними, ми повинні перш за все зафіксувати роботу принципу «закон один для всіх».
Наступна теза, яку я хотів би висловити. Зрозуміло, що під час виборів до Верховної Ради всі політичні сили стають дуже добрими – розкривають мішки з грішми (присутність грошей у тих мішках завжди не обов’язкова) і починають формувати політичні агітки. От я хотів би закликати політичні сили, особливо в соціальному пакеті, бути справедливими і достойними. Я як Президент, як економіст, колишній Голова НБУ хотів би сказати: безумовно, в цій країні є колосальні можливості для соціального прогресу, для соціальних стандартів. Важко пояснити, повірте, економічно, коли з одної сторони 8% ріст ВВП, з другої сторони – 11% ріст зарплати, а споживчі ціни, ціни споживчого кошику – 13,5%. Скажіть, будь ласка, то коли настане цей рожевий період, коли при таких, власне кажучи, досить унікальних макроекономічних темпах, які стосуються економіки України в останні 6–7 років, ми будемо презентувати соціальну політику, яка носить одні з найнижчих стандартів. Куди йдуть гроші? Чому ми так розпоряджаємося ними? Це я наводжу виключно з одною метою. Ми можемо радикально змінити українську соціальну політику, поставити в центр речі, які відповідають нашим стремлінням, як політичним, так і громадським, змінити статус лікаря, змінити соціальний статус вчителя, вченого, працівника української культури, згадати про українського солдата, згадати про дитину-сиротинця, дитину-інваліда, інваліда, і торкнутися багатодітних родин і багато інших речей, на які не так багато коштів треба. Але повинна бути сформована цілеспрямована соціальна політика. От ми про неї говоримо. Прикро, що ми живемо з виконавчою владою, яка не має плану дій, яка не має програми, яка не володіє реформаторським духом, яка не планує і не пропонує суспільству економічні реформи. Це питання, я думаю, виходить за рамки нашої конференції, але в даному випадку, коли ми говоримо про соціальний пакет, я хотів би, звертаючись до політичних сил, які беруть участь у цих виборах, не вдаватися до політичних спекуляцій. Ми можемо багато чого зробити, якщо об’єднаємо позицію і забезпечимо її виконання у майбутньому уряді, у майбутньому парламенті. Я всіх запрошую виходити із цілковитої правди.
І остання репліка, яку я хотів би сказати, користуючись вашою присутністю, це те, що я хотів би акцентувати для кожного виборця таку тезу: 30 вересня вибори можуть відбутися тільки в тому випадку, коли кожен виборець продемонструє своє сумління, коли він поставиться до цього, як до свого майбутнього, що це є унікальне ваше право, яким, я хотів би, щоб скористався кожен виборець, виборець, який не піддався на порожні агітки, виборець, який носить державницьку позицію, який є послідовним, відданим українцем, громадянином України, дбає про цю країну, не підтримує ті політичні спекуляції, які уже виникають і ще будуть виникати, будуть пропонувати у наших політичних змаганнях. Я просив би кожного виборця бути гідним громадянином, гідним українцем, не вірити, що прийде манна з небес. Вірити в те, що, засукавши рукави, своєю працею ми можемо змінити Україну, за умови, що в нас усі будуть рівні перед законом, за умови, що в нас буде професійна, патріотична і відповідальна влада. Будьте мудрі, дякую за увагу.
І. ВАННИКОВА:
Шановні колеги! Час ваших питань. Ми запрошуємо вас до мікрофона, будь ласка.
О. ГІТЛЯНСЬКА, УНІАН:
Ми стали зараз свідками того, що Партія регіонів запозичує передвиборчі лозунги БЮТу – «Український прорив», «Нашої України» – «Зняття депутатської недоторканності», а тиждень тому в презентованій програмі Партії регіонів знайшли відображення соціальні ініціативи, які Ви два місяці тому презентували в Острозі. Як Ви вважаєте, це намагання, прагнення втілити в життя Ваші ініціативи, чи це все ж таки чорні технології, які застосовує Партія регіонів? Дякую.
В. ЮЩЕНКО:
Я використав би дві тези для повної відповіді на це запитання. Перша теза: щоб не відбулося в цій країні, доки я буду Президентом, пакет соціальних ініціатив буде знаходитися, я сказав би, на порядку денному роботи уряду, роботи парламенту і роботи Президента. Переконаний, що перший клич влади, перша функція влади – це зробити таку політику, яку відчувала б проста людина. Це те, що потім буде працювати і політично, і, я сказав би, і в усіх інших сферах нашого життя і спілкування. Тому сьогодні я говорив своєму апарату, я це говорив неодноразово міністрам, Прем’єру, я це хочу сказати і майбутнім депутатам – Україна матиме пакет економічних реформ, який буде направлений на радикальне змінення соціального обличчя країни. Це коротко, якщо не вдаватися глибше в тему.
З другої сторони, я хотів би у відповіді використати ще одну тезу – мені прикро, що їдучи по українських дорогах, починаючи з політичної реклами, ти бачиш методи і способи політичної поведінки, мета якої – не як запропонувати нації, громадянину своє бачення формування достатку, розквіту країни, а питання, як через авантюри, через політичну хитрість дискредитувати когось. Переконаний, що це є метод для слабких, тому що сильні завжди виходять і кажуть: «Мене не цікавить, хто зліва від мене, хто справа від мене. У мене є програма, з якою я іду на вибори, і я знаю, що ця програма присвячується Україні». Коли на дорогах написано «три прориви», значить, політично задуманий спекулятивний трюк максимально дискредитувати чиїсь щирі наміри і виборчу кампанію замінити політикою тіньових політичних пікетувань. Я сказав би, до цієї тематики найбільш підходить репліка: «У житті як у пісні: є голос – співаєш, нема голосу – підспівуєш». І це вічно, пожиттєво.
Олена ГОНЧАРЕНКО, «Українські Новини»:
Шановний Віктор Андрійович, як Ви ставитеся до референдуму, який ініціює БЮТ, щодо змін до Конституції? І друге питання: яке Ваше рішення стосовно постанови Кабміну щодо умов приватизації Одеського припортового заводу? Чи збираєтеся Ви призупиняти цю постанову? Дякую.
В.ЮЩЕНКО:
Я вже мав можливість висловлюватися декілька місяців тому з приводу доречності проведення загальнонаціонального референдуму щодо конституційної реформи. Переконаний, що це позиція, яку найбільше бояться опоненти демократії.
Тому що сили, які забезпечують проведення конституційного референдуму, отримають найпершу відповідь, по-перше, відносно бездарності, недолугості тієї конституційної реформи, яка була проведена певною групою політиків. А по-друге, будуть знайдені ключові відповіді на найбільш актуальні теми організації національного управління і влади. Це з точки зору доцільності його.
З точки зору умов його проведення, я поставив би дві точки, на які треба особливо звернути увагу.
Річ перша. Говорячи про національний референдум, ми повинні говорити про те, що мета організаторів цієї справи заключається не в тому, власне, щоб пройти сам референдум, провести і мати рекомендаційне рішення відносно певної поведінки у стінах Верховної Ради. Я думаю, що метою можуть бути формування такого кола партнерів, союзників ініціювання такої акції і її проведення. Досягнення такого політичного партнерства, яке б дало змогу з великою ймовірністю не тільки провести референдум і отримати його позитивні результати, але й мати достатнє вже, автоматично достатнє коло союзників для реалізації цього питання в самому українському парламенті.
Думаю, що в цій роботі повинна перебувати робота для консультацій формування формальних рішень певних політичних сил, які могли б об’єднатися, сформувати спеціальне об’єднання навколо ініціатив проведення загальнонаціонального референдуму і забезпечення його реалізації в парламенті. І на цій основі висувати цю ініціативу.
І третя позиція. Треба не забувати про правову точку, яка передбачає, що для проведення такого роду ініціатив, як загальнонаціональний референдум, повинно відбутися не менше трьох місяців з моменту його ініціювання – це без урахування роботи робочих груп, формування робочих груп, їх реєстрації тощо. Тобто мова йде тільки про відлік від формального моменту про оголошення референдуму – повинно пройти не менше трьох місяців і не більше чотирьох місяців. Це норма, яку, я переконаний, всі повинні врахувати. Щоб потім не появився в опонентів якийсь черговий інструмент дискредитації ідеї і рішення людей по цьому актуальному для нації питанню.
Що стосується приватизації Одеського припортового заводу, я сказав би в цілому по приватизації. У мене надзвичайно насторожені почуття до інституцій і сил, які сьогодні ініціюють проведення будь-якого приватизаційного процесу по тому чи іншому об’єкту. Бо я глибоко переконаний, що чинна виконавча влада, що нинішній інститут ФДМУ не здатні провести неупереджену, об’єктивну, істинно конкурсну правову приватизацію. У цих умовах, коли з одної сторони є відчуття шабашу, що треба до виборів максимально роздеребанити все що можна, у цих умовах, коли не можуть Фондом державного майна утримані бути ринкові принципи проведення приватизації, варто в цей час, тим більше політично складний, такого роду проекти не ініціювати і не проводити.
Нам досить уже приватизації Луганського тепловозобудівного заводу. Це пляма на економічній історії, від якої прийдеться відмиватися наступному уряду. Я думаю, що не один місяць, щоб продемонструвати членам ринку, що Україна здатна організувати, провести неупереджений, об’єктивний, виключно базований на сталому законодавстві конкурс.
Іти дорогою безконкурсної, вже так званої приватизації – це механізм, це методи, які не приносять сьогодні на український ринок інтереси інвесторів, конкурсні інтереси інвесторів, як національної природи, так і з-за кордону.
Окрім того, є ряд претензій, які стосуються самого предмета і умов приватизації Одеського припортового заводу. В даному випадку особливий інтерес як на ринку, так, очевидно, і в політичних колах визиває хімічна перевалка – як з нею поступить влада, держава?
Модель, запропонована сьогодні, говорить про те, що скоріше всього ця перевалка може попасти в конкретні руки тих структур, імена яких уже сьогодні можна назвати: хто може бути потенційним власником цієї, по суті, державної монополії. Адже ми маємо надзвичайно потужну хімічну промисловість – промисловість виробництва хімічних добрив, мінеральних добрив, аміаку. І по суті маємо декілька терміналів. Один з них є ключовим – це Одеський припортовий завод, який забезпечує транспортне обслуговування і завантаження такого вантажу. Перехід цієї частини припортового заводу в приватні руки без ефективного державного контролю веде до одного – неконтрольованого подорожчання портових функцій, пов’язаних із обслуговуванням хімічних вантажів, по суті встановлення приватної монополії на цій частині ринку.
Я переконаний, що це питання, яке сьогодні найбільше турбує виробників мінеральних добрив країни, ну й ту частину ділового ринку, яка має можливість або потребу користуватися послугами цього підприємства.
Тому я заперечую проти приватизації цього об’єкта в цих умовах, які сьогодні супроводжують цей проект.
РБК-Україна, Ді Фент:
Вікторе Андрійовичу, два питання до Вас. Ви почали свій виступ з того, що вже почалися політичні авантюри та спекуляції довкола проведення дострокових парламентських виборів, що, у свою чергу, може викликати нарікання та сумніви щодо їхньої легітимності одразу ж після їх проведення чи через певний проміжок часу. Скажіть, будь ласка, як Ви на своїй посаді будете захищати результати цих виборів і чи будете гарантувати їх захист? І друге питання. Сьогодні на українському ринку м’яса складається дуже складна ситуація, про що свідчить велика кількість листів від виробників на адресу Прем’єр-міністра. Як Ви оцінюєте ситуацію, як Ви бачите вихід з неї, її вирішення. Дякую.
В. ЮЩЕНКО:
Ви абсолютно праві в тому, що спекуляції, які будуть ще довго жити у політичному житті України відносно дострокових виборів, їх результатів – це тема, яка не є другорядною, і переконаний, що нечесними гравцями, спекулятивними політиками ця тема буде експлуатуватися як до, так і після 30 вересня. Тому що завжди знайдуться ті, хто будуть після бою махати кулаками і говорити: «Якби». Мені додає сил декілька речей. Перше: ми проводимо дострокові вибори виключно на положеннях Конституції, закону. Яка б політична сила не махала кулаками, ніякої правової ревізії результатів дострокових виборів 30 вересня не буде проводитися. Крапка. Це є демократичний інструмент, до якого звертаються політичні сили кожної країни, якщо в стінах парламенту місяцями майже половина народних депутатів не приходить на засідання – в знак протесту проти дії керівництва парламенту і керівництва депутатської більшості у парламенті. Цим я хочу сказати, що це є виключно правовий крок, який був вчинений, який є легітимний, який визнається сьогодні всіма політичними інституціями Європи, визнаний в якості політичної доброї волі через заяви політичні всіма політичними партіями попереднього українського парламенту. І це дає змогу твердо говорити про те, що будь-які спекуляції, які будуть повернуті на легітимність, правову основу проведення виборів 30 вересня, вони не будуть розглядатися серйозно в українській політиці чи в українських правових інститутах.
І хотів би, як маленьку рекомендацію суспільству, політикам, сказати про те, що не треба боятися дострокових виборів. Це в дуже багатьох ситуаціях чи не єдиний спосіб не допустити громадянської війни, вийти із політичного колапсу, політичного протистояння. Переконаний, що в ситуації, в якій опинився український парламент через політичну корупцію небачених розмірів, яка завелася в українському парламенті, був єдиний спосіб вивести країну без стрільби у будь-яку сторону – це проведення дострокових парламентських виборів.
Третє зауваження. Ми проводимо дострокові вибори, і ми проводимо їх з новими уроками. У суспільстві порушена тема депутатської недоторканності, у суспільстві порушена тема привілеїв і пільг, будь-чиїх. Суспільство повинно бути свідоме того, кому влада, за які заслуги може давати преференції. Як правило, публічна влада будь-якої країни, якщо вона хоче сказати комплімент людині, незалежно від того, який у неї статус чи яка її професія, – вона це робить через заробітну плату, через її соціальний статус, а не через безкоштовний проїзд, не через безплатну квартиру чи путівку і так далі. І багато інших речей, в тому числі, недопустимість тих кроків по спекуляції, які були зроблені в парламенті. Країна йде до нових виборів. Я переконаний, що це унікально важливий крок для історії, для демократичної історії цієї країни.
По ринку м’яса є така сага: як ви думаєте, куди будуть іти інтереси національних виробників, коли за останні 10 місяців імпорт м’яса виріс на 40%? Інтереси національного виробника будуть нехтуватися. І те, що сьогодні відбувається на ринку м’яса, має тільки одну природу: спочатку було прийнято рішення, начебто уряду, яке ніхто не збирався виконувати, мета якого була сформувати ефективний бар’єр для імпорту неякісного м’яса. Потім, фактично в районному суді, це вище рішення уряду опротестовується і сьогодні 40% продукції, яка ввозиться в Україну, ввозиться через одну спеціальну зону. Якщо хтось цікавиться детальніше яку, я думаю, що вам не тяжко буде встановити її ім’я. Зона, яка мала до цього досить складну історію комерційну, зараз вона її відновила. Безумовно, це є проект, задуманий у рамках кругової поруки декількома діловими структурами. Це не є державна політика. І тому ті перспективи, які складаються сьогодні на фуражному ринкові – а ми п’ять мільйонів до балансу недоотримуємо по відношенню до попереднього року, – і ті тенденції, які проявляються на ринку поголів’я, вони ведуть до того, що сьогодні якомога швидше треба відновити рішення, які обмежили б доступ, поставки до України неналежної якості м’яса і м’ясної продукції. Це та позиція, це та моя відповідь, яку я направив на один із останніх колективних листів виробникам м’ясної продукції, і це та спільна політика, яку я просив би ту частину українського бізнесу, яка діє на цьому ринку, підтримати і найближчим часом зреалізувати. Дякую.
І. ВАННИКОВА:
Шановні колеги, будь ласка.
Мар’яна ВТОРУШИНА, ЛІГАБізнесІнформ:
У мене питання, яке стосується застосування адмінресурсу на цій виборчій кампанії. Представники блоку «Наша Україна – Народна самооборона» неодноразово заявляли про те, що є таке використання з боку Партії регіонів. Зокрема, говорилося про списки виборчі, де є багато урядовців. А представники Партії регіонів звинувачують «Нашу Україну», точніше блок, в тому, що використовується адмінресурс. Найбільше звинувачень у Вашу сторону, в тому, що Ви як Президент виступаєте у телезверненнях на з’їзді і на Ваших біг-бордах теж є лозунги, які використовує блок, в тому числі, наприклад, от зауважили, що є назва прес-конференції. Прокоментуйте, будь ласка, це.
В. ЮЩЕНКО:
Я пам’ятаю, що я Президент країни, і не моя задача схилятися до платформи тієї чи іншої політичної сили. Хоча, безумовно, в мене є політичні погляди, ідеологія, якій я симпатизую, на основі якої я проводжу свою діяльність. Що стосується позиції Президента у виборах, я закликаю кожну політичну силу розглянути і підтримати той пакет соціальних, економічних ініціатив, пакет реформ, який пропонує Президент України. Переконаний, що виборча кампанія повинна вестися не на пікетуванні одне одного, а на пошуку консолідації. Рано чи пізно депутати, які сьогодні борються за вибори в український парламент, прийдуть у стіни парламенту, із тих «трьох проривів» треба робити один прорив український. Із тих десятка соціальних ініціатив нам треба робити одну соціальну політику 2008 року. Ми повинні шукати спільний знаменник. Виникає питання: цей спільний знаменник треба шукати на програмі однієї політичної сили, чи краще консолідованої підтримки ключових семи–десяти національних пріоритетів у галузі соціальної політики, економічної політики? Я переконаний, що другий варіант – це є оптимальний. Це не є адміністративний тиск. Це є форма звернення до політичних сил, до громадянина. Доки нас не об’єднають ключові національні пріоритети, в тому числі в соціальній сфері, нам дуже важко формувати толерантність, порозуміння і таке інше. Давайте домовимося, що Президент має право говорити у цій країні, ініціювати соціальну, економічну, безпекову політику. Це моя компетенція. Якщо я її висловлюю, і з цією позицією згодна та чи інша політична сила, це жодною мірою не говорить про те, що моя позиція кладеться в площину виключно виборчої демагогії. Я хотів би, щоб моя присутність у загальнополітичному виборчому процесі трактувалася виключно таким чином. Я готовий як Президент підтримати пропозиції будь-якої політичної сили, які додатково консолідують українську націю. Я не буду звертатися до адресатів, я буду казати, що я підтримаю цю позицію, бо вона є розумна, бо вона є мудра. Я завжди буду називати політиків, які експлуатують тему «Схід і Захід», як політиків непрофесійних, недалекоглядних. Так можуть чинити вороги України, вороги української нації. У нас повинна бути єдина країна, консолідована. Будь-яка риторика, будь-яка розмова про будь-яку автономію чи федерацію – робота проти України. Спекуляція на темі мови – це теж робота проти України. Бо мені сьогодні хочеться запитати: де поділася ірландська мова? Вибачте, куди поділася білоруська мова, куди поділися десятки мов, держави яких пішли по тій формулі, яку нам сьогодні дехто нав’язує? Це не політика України, переконаний. Але це є спекуляції, на яких хтось може ще заробляти політичні дивіденди. Я проти цього виступаю.
С. СИДОРЕНКО, «Комерсант»:
Перейдемо від політики до економіки. Хотілося б почути Ваш коментар щодо ситуації, яка склалася навколо Нікопольського феросплавного заводу. Вам відомо, що уряд фактично відкликав свої претензії у судовому розгляді. Чи підтримуєте Ви такі дії уряду, чи вважаєте, що держава мала далі все ж таки сперечатися за акції? Дякую.
В. ЮЩЕНКО:
Я дозволив би дати саму коротку відповідь на це запитання. Тема не знята з порядку денного і продовження розмови по цьому об’єкту країні необхідне.
І. ВАННИКОВА:
Прошу, ще ставте свої питання, підходьте до мікрофона…
Я. СОКОЛОВСЬКА, «Известия»:
Виктор Андреевич, Ваш визит в Москву отложен. Вы его отложили специально, чтобы знать уже расстановку сил в парламенте и ехать к Путину, зная, что у Вас в Киеве, в тылу? И второй вопрос. Возможно ли с целью объединения Украины блокирование части «Нашей Украины» с Партией регионов в новой Раде? Приветствуете ли Вы такую коалицию?
В. ЮЩЕНКО:
Ні, я не вітаю ніяке часткове приєднання будь-кого і до когось. Я не великий оптиміст у цій моделі майбутній конфігурації, але хотів би сказати наступне. Нам треба думати, окрім того, що хто з ким об’єднується, нам треба не забувати, навколо чого об’єднуватися. Щоб у нас наслідок і причина не плутали одне одного. Я переконаний, що помилка, яка була допущена у попередній рік політичною силою – Партією регіонів, є те, що вона щиро, відкрито не підтримала Універсал національної єдності. Що, по суті, вона відкликала свої підписи, що вона була непослідовна у заявах, які були зроблені, і в діях, які потім чинилися. Переконаний, що влада більшості повинна значною мірою спиратися на ключові позиції, які формуються в опозиційних силах. Брати їх до уваги, особливо, якщо взяти до уваги українську політичну історію останніх років, десяти років, вона є досить проста. Сили складаються п’ятдесят на п’ятдесят. І якщо якась сила подібно попередній коаліції у парламенті попробує так себе вести, як вона вела, брутально, через корупцію, через дискредитацію й ігнорування наявності опозиції в залі вести свою політику, та політика не буде мати жодної перспективи. І тому ключовим посланням до сьогоднішніх політичних сил, які беруть участь у виборах, я зробив би те, що не сипте попелу на голови своїх опонентів сьогодні, чиніть свою поведінку виключно конструктивно, професійно, ставте за мету загальнонаціональні пріоритети. Це єдина точка, на базі якої може відбуватися діалог чи порозуміння. На жаль, цього дуже бракує в сьогоднішній виборчій кампанії. Мене засмучує те, що виборча кампанія ведеться або на спекуляції, або на протистоянні когось із кимсь. Думаю, що це рудименти старої політики, тут дуже багато нафталіну і його запаху. На жаль, на мій погляд, це є глибоко неконструктивно. Ми повинні змагатися дійсно в програмах, дійсно в ідеях, присвячених нашій нації, нашій країні, не соромитися слова, що ви – «українець», віддано служити цій нації, більше говорити про національні пріоритети, про національну культуру. Цього, на жаль, я небагато бачу в нинішній виборчій кампанії. Можливо, від того є певна апатія, зниження політичної, суспільної зацікавленості до цієї кампанії.
Що стосується візиту – він підготовлений. На рівні МЗСів, я сказав би, і РНБО по суті зроблено парафування всіх документів. По нових ініціативах, я хотів би сказати, що ми направили десь тижнів із чотири тому більше двадцяти ініціатив, які стосуються наших двосторонніх угод Україна – Росія. Значна частина їх відноситься до теми угод, які повинні були прийняті у розвиток Великої угоди, у розвиток угоди про тимчасове перебування російського Чорноморського флоту в місті Севастополі. Це ті угоди, документи, декларації, на які буде направлено найближчі декілька місяців ключовий дипломатичний час української сторони, я переконаний, і російської сторони, для її проробки і кінцевого прийняття. З точки зору моменту політичної доцільності, ну, в якійсь мірі, це питання існує. Очевидно, зміна уряду, зміна парламенту, вона несе серйозний відбиток на двосторонні стосунки, в тому числі, і виходячи з мотивів хорошого тону, краще, звичайно, на самому високому рівні такі контакти вести вже після проведення виборчого процесу.
І. ВАННИКОВА:
Шановні колеги, у нас є час на останнє питання. Прошу вас. І ми будемо завершувати.
Більше новин за темою «Подія дня»:
