Відомий українофоб вестиме “історичну передачу” на українському ТБ

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

На городі - Бузина, а в Києві дядько: телеканал К1 запускає історичний проект, який вестиме письменник Олесь Бузина.

Бузина буде вішати локшину про історію слов’ян

Про це повідомляє група “Інтер”, до якої входить телеканал, пише МедіаБізнес.

Перший випуск програми “Слідами пращурів” з Олесем Бузиною вийде в ефір 13 грудня о 23:00. Надалі вона буде транслюватися по понеділках у цей час.

Серед тем, які будуть висвітлюватися в проекті, - коріння та історія традицій і забобони, чому люди їх дотримуються, що вони означають у слов'ян.

Бузина - автор скандального видання “Вурдалак Тарас Шевченко”, а також книги “Таємна історія України-Русі”.

Нагадаємо, 23 березня цього року активістка жіночого руху FEMEN Олександра Шевченко запустила тортом в Бузину під час презентації його книги “Поверніть жінкам гареми” в одній з київських книгарень. Дівчину потім оштрафували за це на 119 грн.

Про уподобання цього "письменника" і "історика" свідчать наступні факти (за викладами Вікіпедії):

“Вурдала́к Тарас Шевченко” — літературно-публіцистичний твір, що численною критикою був сприйнятий як пасквіль, в якій автор у різний спосіб (посиленням акцентів на негативних моментах біографії, підтасовуванням фактажу й відвертими інсинуаціями) намагається вибудувати негативний образ Тараса Шевченка.

30 жовтня 2000 року в Києві, біля будинку Подільського районного суду, група чоловіків і жінок немолодого віку побила Олеся Бузину. Ця група з'явилася на суд за позовом кількох письменників проти журналіста й газети «Киевские ведомости», яка надрукувала на своїх сторінках твір, що їх обурив. Побиття перервав наряд міліції. Лікарі діагностували в Олеся Бузини струс мозку, ушкодження носа, великі гематоми та рвані подряпини на обличчі, через що його й госпіталізували.

Того ж 30 жовтня 2000 року в Рівному було здійснено спробу погрому редакції газети «Рівне вечірнє», яка 20 жовтня передрукувати главу з книги «Вурдалак Тарас Шевченко». Після цієї публікації найбільшу газету області позбавили акредитації на засіданнях міської ради, а 30 жовтня під стіни редакції з'явилися групи обурених пікетників. Їхні представники на чолі з народним депутатом України Василем Червонієм спробували передати лист, в якому засуджували цю публікацію, головному редактору газети, але того на місці не виявилося. Тоді у вікна редакції полетіло камiння, а її стіни розписали гнівними лозунгами «Геть із Рівного!» та ін., а також шестикутними зірками.

Олесь Бузина - спадковий професійний українофоб

"В ящику - Бузина, а в КДБ - батько". Спадковий українофоб

Так що, зомбоящик від “Інтеру” готує чергову порцію "історичних відкриттів" від україноненависника Бузини. І можете не сумніватися, вони будуть представлені професійно - Бузина спадковий фахівець по чіплянню локшини - його батько був співробітником 5-го (ідеологічного) управління КДБ, а згодом Іван Котовенко описав його в своєму романі «Тринадцятий місяць». Надамо короткий зміст роману, щоб вам було зрозуміло в якому середовищі виховувався майбутній "письменник".

Головний герой роману «Тринадцятий місяць» - майор Бузина, він вважається одним із найдосвідченіших професіоналів-оперативників 5-го управління КДБ УРСР на ділянці перехоплення каналів зв’язку закордонних ОУН з їхніми спільниками в Україні та проведення «оперативних ігор» і опиняється у скрутному становищі - він стає об’єктом підозр свого керівництва у дворушництві.

Пік подій припадає на ситуацію, що склалась в кар’єрі генерала Федорчука після призначення його на посаду голови КДБ у Києві і часткової реалізації централізованої групової справи оперативної розробки «Блок».

Основних фігурантів справи (В’ячеслава Чорновола, Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Святослава Караванського та ін.) заарештовано і засуджено до тривалих строків ув’язнення, припинено випуск нелегального видання «Український вісник», об’єкти, які тимчасово залишились на свободі (Оксана Мешко, Борис Антоненко-Давидович, Микола Руденко, Лариса Скорик, Олесь Бердник тощо) перебувають під пильним наглядом органів КДБ. Але ще рано українським чекістам святкувати перемогу.

Раптово оперативна обстановка в республіці загострюється - на головній вулиці Києва Хрещатику невідомі зловмисники вивісили жовто-блакитний прапор, на Дніпровській набережній вчинили напис націоналістичного характеру, під час нічної навчальної тривоги для офіцерів 5-го управління на будинок КДБ несподівано вчиняє напад невідома диверсійна група...

Усі описані в романі події – реальні, автор лише змінив прізвища деяких персонажів (не виключивши можливого випадкового збігу) з огляду на те, що не з усіх архівних матеріалів, до яких він мав доступ в процесі роботи над книгою, знято гриф таємності.