У «Музеї Івана Гончара» відкрилася виставка народної ляльки

Автор/джерело -  © Радіо Свобода



Дата публiкацiї - 4.08.2011 17:10 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=14820

Виставку ляльок-мотанок сьогодні відкрили в Українському центрі народної культури «Музей Івана Гончара».

Майстриня Катерина Орлова-Гузова

В її експозиції представлені роботи майстрів з 10 областей України, які взяли участь у конкурсі на найкращу традиційну народну ляльку. Його результати будуть оголошені сьогодні на відкритті.

Лялька-мотанка в українській родині вважалася оберегом ще з часів язичництва. Матері робили їх своїм дітям. Вважалося, що лялька є посередником між живими та мертвими. Обличчя як такого у ляльки немає, воно досить символічне.

Ідея конкурсу на традиційну народну ляльку належить отцю Андрію Твердохлібу та майстрині Катерині Орловій-Гузовій. Учасницями змагання стали понад 30 майстринь з 10 областей України. З останні кілька місяців до музею було надіслано близько 80 робіт. Свої роботи подали майстрині різного віку.

Мистецтво, що розвивається

Майстриня Катерина Орлова-Гузова переконана, що збільшення інтересу до ляльок свідчить про розвиток лялькарства в Україні. На її думку, лялька-мотанка є нині дуже популярною, тому що вона проста і її може зробити кожен. Окрім цього, зазначає пані Орлова-Гузова, зростає кількість охочих спонсорувати та підтримувати це мистецтво.

«Лялькарство відроджується і ним займається дедалі більше людей. Зараз я проводжу майстер-класи, і щотижня до мене звертається у середньому троє учнів. Я вважаю, що це високий показник для літа, коли люди переважно відпочивають», – каже майстриня.

Народна мудрість – у вихованні

При створенні ляльок учасники виставки мали дотримуватися певних вимог. Ляльки мають бути висотою тридцять сантиметрів, зроблені лише з натуральних тканин і матеріалів та мати на обличчі так званий обережний хрест.

Саме такий хрест є характерною особливістю українських ляльок, розповідає Тетяна Сосновська, директор музею Павла Тичини: «У ляльки або взагалі не було обличчя, або перев’язували обличчя ниткою у вигляді рівностороннього хреста, або просто малювали цей хрест вугликом на обличчі. Думаю, що у тому була глибока народна мудрість, тому що коли дитина гралася з лялькою, у неї розвивалася уява».

За словами пані Сосновської, одна й та ж іграшка могла виконувати різні ролі.

Побачити ляльки можна буде в «Музеї Івана Гончара» до 25 серпня 2011 у Києві.


 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.