|
Особа, схожа на Арсена Степановича Клінчаєва, депутата Луганської міської ради, в залі Верховної Ради |
Вивести з ладу систему «Рада» помаранчистам завадили натреновані тіла та злагоджені дії охоронців і водіїв з Партії регіонів, які в цьому скликанні ходять до парламенту вже із депутатськими значками. Але в той день вперше в історії українського парламенту у потасовці брали участь не тільки народні депутати… 11 липня, на першому пленарному засіданні Верховної Ради під головуванням Олександра Мороза, відбулися перші бійки між депутатами нового скликання. Тоді зчепилися народні обранці від Партії регіонів та СПУ з представниками БЮТ і «Нашої України», які остаточно ще не вірили у реальність «кидка» лідера соціалістів і намагалися зірвати засідання.
Вивести з ладу систему «Рада» помаранчистам завадили натреновані тіла та злагоджені дії охоронців і водіїв з Партії регіонів, які в цьому скликанні ходять до парламенту вже із депутатськими значками. Але в той день вперше в історії українського парламенту у потасовці брали участь не тільки народні депутати…
Виявилося, що Партія регіонів провела тоді до сесійної зали вищого законодавчого органу держави сторонніх осіб. Одним із таких був Арсен Клінчаєв.
Арсен Степанович Клінчаєв 1968 року народження - відомий «партійний боєць» на Луганщині. Він закінчив Донецьке вище військово-політичне училище, зараз є депутатом Луганської міської ради від Партії регіонів та президентом Луганської обласної організації «Антикорупційний молодіжний союз» (щоправда місцева молодь його прізвище з цією організацією не асоціює). Ходять чутки, що Клінчаєв – успішний підприємець і контролює кілька «точок» на місцевому центральному ринку.
У Луганську про Арсена Клінчаєва говорять як про доволі експресивну людину, прихильника радикальних дій, що не боїться гострих висловлювань, а часом навіть погроз. Також Клінчаєв відомий своїми відверто антиукраїнськими настроями, зокрема, і щодо мовного питання.
У Партії регіонів порівняно недавно. В 2001 році він активно захищав колишнього луганського міського голову Анатолія Ягоферова, який потім очолив обласний штаб «Нашої України». Під час президентських виборів Клінчаєв критично висловлювався на адресу обох кандидатів на посаду глави держави. У лютому 2005 року підтримав тодішнього губернатора, прихильника «регіонів» Олександра Єфремова, за якого тоді виставив кілька (щоправда порожніх) наметів.
Під час виборчої кампанії 2006 року Клінчаєв був вже у лавах Партії регіонів та балотувався до Луганської міської ради. В цей період він також «засвітився» кількома гучними витівками. Наприклад, місцеві ЗМІ досить детально висвітлювали інцидент, який трапився між Арсеном Клінчаєвим та головою луганської організації НСНУ Андрієм Недовєсовим, на якого перший наїхав машиною через ідеологічну непримиренність з помаранчистами.
З цієї ж причини постраждав і парк у центрі Луганська напроти облдержадміністрації, коли пану Клінчаєву не сподобалися помаранчеві стрічки «Нашої України», розвішані на верхівках дерев. Нічого кращого команда з 12 осіб, якою керував Клінчаєв, не придумала, ніж просто обрізати гілки дерев разом із ненависним їм кольором…
А трохи пізніше, в травні, експресивний депутат міської ради від Партії регіонів публічно пригрозив знести луганський офіс НСНУ та закопати за свій кошт 40-кілометровий рів на кордоні з Росією, який згідно з президентським указом був створений для перешкоджання перевезення контрабанди через кордон.
Як до сесійної зали парламенту потрапив цей запальний прихильник Партії регіонів, який був навіть не звичайним спостерігачем, а, як свідчать депутати, доволі активним бійцем, – це питання, звичайно, слід адресувати передовсім до служби охорони та комендатури Апарату Верховної Ради. Але і до Партії регіонів також.
Зрозуміло, що перше місце на виборах, успішна «покупка» соціалістів, своя коаліція закружила регіоналам голову. Але політична ейфорія, по суті, правлячої партії не має перетворюватися на вседозволеність і неповагу до закону – починаючи від проведення у вищий законодавчий орган сторонніх осіб і закінчуючи хамським нападом на журналістів.
Цікаво було б проглянути відеозаписи тих днів у Верховній Раді. Можливо, виявився б не один такий Арсен Клінчаєв? І в той час, як в ложу не пускали дипломатів, може, парламентську трибуну блокували зовсім не народні депутати від Партії регіонів, а їхні охоронці?
В такому разі починаєш краще розуміти слова нардепа Леся Танюка, який розказав журналістам свою історію сутички з регіоналами: "На моє місце у сесійній залі прибіг бритоголовий. Думаю, він сидів років 15, бо таких матюків я ще раніше не чув не від кого… Я спробував зайняти своє місце, але цей бритоголовий почав пояснювати мені, що повиколює очі. В цей момент інший депутат з Партії регіонів вдарив мене в живіт. Я давай дивитися, хто це, але він почав ховати обличчя і тікати… У перерві до мене підійшов Клюєв, почав вибачатися, мовляв, "наши ребята погорячились". Я почав питати Клюєва, хто мене вдарив, але він сказав, що прізвищ не знає"….
P.S. Цікаво буде дізнатися, чи відреагує якось керівництво Верховної Ради на такий інцидент? Чи зробить воно винним коменданта, чи «спросить» з Партії регіонів? Або просто лишись цей випадок непоміченим? До речі, Арсена Клінчаєва на знімках сутички у Верховній Раді упізнали вперше у його рідному Луганську. Фото надрукувала газета «Молодогвардієць». А пан Клінчаєв, очевидно, не зовсім розуміючи суті проблеми, просто поскаржився редакції про те, що його фотографії вийшли не зовсім естетичні, де він - з оголеним животом…
Актуально
23011 переглядів
До теми:
