Актуально
25304 перегляди
 |
Головний редактор ресурсу TrendClub.ru і власник digital-агентства Fu2re Данило Дехканов написав колонку про те, чому людський мозок з часом деградує, і як цьому перешкодити.
Ви помітили, що чим старше ви стаєте, тим з меншим бажанням беретеся за ту роботу, яка для вас незвична або пов’язана з великою концентрацією уваги і освоєнням незнайомих навичок?
Відкрию вам невеличкий секрет. Читання улюблених газет (авторів), робота за добре знайомою спеціальністю, використання рідної мови та спілкування з друзями, які вас добре розуміють, відвідування улюбленого ресторану, перегляд улюбленого серіалу ... - все це, так усіма нами улюблене, призводить до деградації мозку.
Ваш мозок - лінива сволота (як і ви), і тому прагне знизити витрати енергії на ту чи іншу діяльність шляхом створення своєрідних «макросів» - програм, які ви виконуєте за шаблонами.
Біолог Річард Сімон на початку позаминулого століття назвав ці програми «енграма» - фізичною звичкою або слідом пам’яті, що залишений повторним впливом подразника. Енграми можна уявити у вигляді стежок, які нейрони «протоптують» у вашому мозку, виконуючи одну і ту саму дію. Чим довше ми виконуємо її, тим менше енергії витрачає на це наш мозок.
Іноді ці стежки перетворюються на дороги, а потім і зовсім в автобани, як наприклад, у цього китайця, що збирає колоду карт швидше робота:
З одного боку, це - чудова суперздатність, - дійсно, навіщо витрачати зайву енергію для здійснення однотипних дій? Однак зворотна сторона цієї здатності - зниження пластичності нашого мозку.
Справа у тому, що чим довше ми користуємося енграмою, тим менше працюють базальні ганглії в нашому мозку. Їхня основна функція - виробляти нейромедіатор ацетилхолін, що допомагає нейронам «прорубувати» нові стежки серед інформаційного шуму нашого мозку (приблизно це у вас відбувається зараз, після прочитання даної пропозиції).
Згадайте свою дорогу на роботу або в інститут. Якщо ви їздите одним і тим само маршрутом більше півроку, то ваші дії стають настільки автоматичними, що паралельно ви можете виконувати й інші дії - читати, слухати музику, відповідати на пошту. В улюбленому ресторані вам не доведеться вичавлювати з себе ацетилхолін і думати над тим, що вам взяти на обід, ви вже знаєте напам’ять все меню. За фальшивою посмішкою друга ви відразу ж розпізнаєте тривогу, і вам не потрібно буде напружуватися для того, щоб розшифрувати ці комунікативні сигнали.
Здавалося б, навіщо все це змінювати? А потім, що наше життя, - безперервне джерело змін, що не піддаються нашому контролю. До більшої частини з них нам доводиться пристосовуватися, і в цій «гонці хамелеонів» виживає той, хто швидше за інших змінить свій колір під колір навколишнього середовища і зможе ближче підкрастися до комахи (яких під час кризи все менше і менше).
Вас можуть скоротити (як, наприклад, це зробили зовсім недавно з тисячами лікарів); завдання вашого відділу можуть змінитися і від вас буде потрібно оволодіти новими навичками (і якщо ви не впораєтеся, вас, знову ж таки, скоротять); ви закохаєтесь в китаянку і захочете вивчити дунганську мова, якою говорить її рідня, і так далі.
Тому пластичність мозку треба постійно підтримувати і тренувати. Уявіть, що ваш мозок - це бетон, який через певний час застигне.
Образ «затверділих» мізків вам стане зрозумілішим, якщо ви подивитеся на більшість 70-річних літніх людей, які не здатні освоїти таймер на мікрохвильовці, які сприймають в штики все нове, які виконують роками однотипні дії (або відтворюючи шаблони мислення). Ці «стежки» в їхніх головах перетворилися в нори і тунелі в скельних породах, і «прокопати» прохід в сусідню печеру практично неможливо.
Ваше завдання - постійно перемішувати цю «розумову суміш», не дати їй затвердіти. Як тільки ми розслабляємося і починаємо використовувати енграми, якась частина нашого мозку твердне і ми навіть не помічаємо цього.
Що робити для того, щоб зупинити деградацію мозку
Я виділив десять найбільш простих, але цілком ефективних, прийомів:
Слідкуйте за собою. Якщо ви раптом відчули дискомфорт від того, що щось не так (наприклад, ваш улюблений сайт змінив дизайн або в магазині зник улюблений йогурт) схопіть це почуття за хвіст і почніть його «розкручувати». Чому б не перепробувати всі йогурти або зовсім не почати робити свій?
Не перечитуйте вже прочитані книги. Не переглядайте вже переглянуті фільми. Так, це дуже приємне психологічне почуття - зануритися в той затишний світ, в життя вже знайомих персонажів, жодних сюрпризів, вже знаєш кінець і можеш насолоджуватися дрібницями, які в перший раз не помітив, проковтнувши книгу за годину (або переглянувши сезон за вихідні). Але в той же час ви забираєте у нових книг і фільмів шанс відкрити вам щось принципово нове, позбавляєте свій мозок утворення альтернативних нейронних зв’язків.
Шукайте нові маршрути. Постарайтеся шукати нові маршрути для звичної дороги додому і назад, знайти альтернативні магазини, кінотеатри та інші інфраструктурні точки на карті вашого життя. Це може зайняти додатковий час, але може принести і приємні бонуси - наприклад, більш низькі ціни в магазинах або менше народу в кінотеатрі.
Шукайте нову музику. Якщо ви меломан, у вашому iPod десятки тисяч композицій, і вам здається, що ваш смак вельми багатий і різноманітний, то поспішаю вас розчарувати - найчастіше ми слухаємо 50-100 знайомих треків, приємних нам все з тих же причин, - ми адаптувалися до них, і нашому мозку не потрібно витрачати додаткові ресурси для їх обробки і осмислення.
У світі кілька сот тисяч інтернет-радіостанцій, і навіть якщо щодня перемикатися на нову, все одно нашого життя не вистачить для того, щоб переслухати їх усі.
Шукайте нових друзів і знайомих. Так, це, звичайно ж, чудово, коли є друзі, з якими приємно збиратися кожну п’ятницю і обговорювати футбол або нове плаття Бейонсе. Психологічно комфортніше.
Але ж більшість з нас живуть в мегаполісах, навіщо обмежувати своє коло 4-5 людьми, причому найчастіше обраних не нами, а «нав’язаних» обставинами - школою, інститутом, роботою?
Соціальні інструменти, що закладені в нас, надто сильно впливають на наш спосіб мислення, й іноді буває так, що ми, під впливом тих чи інших друзів, змінюємо точку зору, набір інтересів, а іноді й зовсім коло діяльності.
Заведіть дітей. Діти є перманентним джерелом хаосу і невизначеності у вашому житті. Вони - живі «бетономішалки» у вашій голові, що руйнують всі шаблони і перекроюють ваші усталені маршрути по-новому.
У мене три сини різного віку, які щодня вносять щось нове своїми питаннями, поведінкою, допитливістю розуму і безперервними експериментами з усім навколо. Ви самі не помітите, як ваше мислення розкріпачиться і ви почнете думати по-іншому.
Якщо завести дітей у вас поки не виходить, то можна почати з собаки. Вона, по-перше, вимагає прогулянки (а свіже повітря корисне для мозку). По-друге, залучає вас в мимовільне спілкування з іншими собачниками. І по-третє, теж може стати джерелом хаосу (моя, наприклад, коли бігає за мухами, не звертає особливої уваги на перешкоди, що виникають на її шляху).
Перестаньте критикувати. «Який жахливий дизайн!», «Як огидно вони зробили розв’язку!», «Як незручно сидіти в цих нових кріслах!», - ці та мільйони інших повідомлень в Facebook, з уст ваших колег і ваших власних є індикаторами опору змінам, що несподівано настали в житті. Змінам, які, найчастіше, ви не можете змінити. Або можете, але приклавши багато зусиль, які того не варті. Погодьтеся, є ж більш цікаві заняття, ніж вимагати в ресторані книгу скарг і писати кляузу на знахабнілого офіціанта?
Набагато корисніше для вашого власного розвитку буде прийняти ці зміни і мотивувати мозок продовжити жити в новій реальності.
Ваші діалоги повинні виглядати приблизно так: «Нове меню? Чудово, а то старі страви вже приїлися!», «Новий ремонт дороги, потрібно шукати об’їзд? Чудово, отже через місяць тут не буде таких вибоїн, а поки йде ремонт, я дізнаюся про цей район щось нове!», «Нова операційна система? Супер! У мене тепер з’явився новий цікавий квест - знайди панель управління!»
Перестаньте чіпляти на людей «ярлики». Це дуже зручно - замість того, щоб розбиратися в людині, міркувати про те, чому вона так вчинила - піддатися слабкості і просто «затаврувати» її, приєднавши до того чи іншого психотипу. Зрадила чоловіку? Повія! Випиває з друзями? Алкоголік!
Кожен з нас знаходиться під дією, можливо, ще більшого тиску життєвих обставин, ніж той же Родіон Розкольников, проте багато хто знаходить його роздуми, що описані Достоєвським, цікавими, а розлучені сусідки з двома дітьми - чимось вульгарним і не вартим уваги.
Експериментуйте з ароматами. Незважаючи на те, що еволюція витіснила на другий план наші рецептори нюху, запахи все ще мають на нас величезний вплив. І якщо у вас є улюблена туалетна вода, яку ви не міняєте вже роками, то саме час її змінити. І робити це з певною періодичністю.
Вивчайте іноземні мови. І для цього не обов’язково закохуватися в китаянку, можна знайти іншу мотивацію, що пов’язана, наприклад, з професійними інтересами або хобі. Іноземні слова та пов’язані з ними семантичні поля часто відрізняються від вашої рідної мови, і їх вивчення є, мабуть, найефективнішим інструментом для тренування пластичності мозку (особливо, якщо відходити далі від туристичного лексикону і поглиблюватися в культурні особливості).
Не варто також забувати, що наш мозок влаштований набагато складніше, ніж багатьом здається. Енграми, що пов’язані з прослуховуванням однієї і тієї ж музики, впливають на те, як ми спілкуємося з друзями. Несподівані відчуття від запаху страв у новому ресторані можуть розбудити в вас бажання переоцінити слова і вчинки коханої людини (зрозуміти і пробачити). А прогулянка після роботи незнайомою вулицею наштовхнути на думку про те, як знайти відповідне рішення в проблемі, що виникла на роботі. Тому вищеперелічені лайфхаки найкраще комбінувати.
І, можливо, одного чудового дня, років так через 30, коли ваш онук принесе вам свій новий гаджет, який являє собою хмару нано-роботів, ви не скажете «О господи, приберіть від мене цю хріновину, що так настирливо дзижчить!», а занурите в нього руку зі словами «Вау!» й одразу ж запитаєте «А як воно працює і де таке можна придбати?».
Переклад українською - «Гармонія»
Публiкацiї за темою «Психологія та стосунки»:
