|
Народний депутат України Олексій Кучеренко |
Коментувати останнє “епохальне” рішення Верховної Ради, яким вона подолала вето президента на закон “Про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію, послуги громадського транспорту” з одного боку просто, з іншого – важко.По суті, парламент, заборонивши підвищувати тарифи на енергоносії та послуги ЖКГ – у той час, коли енергоносії стрімко дорожчають, а фінансове становище комунального сектору погіршується – поставив одну з найбільш важливих галузей економіки на межу катастрофи.
Якщо брати юридичний бік цього питання, то не хотілося б забирати хліб у колег-юристів - очевидна неконституційність цього закону.
Про це свідчать роз’яснення Конституційного Суду відносно неконституційності попередніх спроб накладення мораторію. Тому сьогодні більш цікаві інші аспекти цього рішення.
Професійна оцінка
Хто в нинішній ситуації програє від цього рішення?
У першу чергу, це місцеве самоврядування.
Ті міські голови і депутати місцевих рад, які останні півроку героїчно намагалися переконати своїх мешканців у необхідності і неминучості непопулярного підвищення тарифів, сьогодні виглядають, вибачте, ідіотами. Це можна назвати ударом “під дих” місцевому самоврядуванню.
По-друге, програє населення.
Досвід доводить, що після таких рішень вони взагалі перестають платити і крутять пальцем біля скроні, оцінюючи владу в Україні взагалі.
Після таких суперечливих рішень, люди взагалі можуть перестати вірити у спроможність влади працювати ефективно і передбачувано.
Парадокс у тому, що на жаль, рано чи пізно, за помилки політиків все одно платять люди.
І взагалі, треба раз і назавжди запам’ятати: за все платить споживач.
Копітка робота центральної і місцевої влади із виховання в людей психології сумлінних платників за послуги буде зведена нанівець.
По-третє, підприємства житлово-комунальної галузі, на фоні свого і так вкрай поганого фінансового стану, отримають нищівний удар у зв’язку з різким падінням платежів і зменшенням тарифів, особливо це буде відчутно напередодні опалювального сезону.
Організаційна оцінка
При подоланні вето не була врахована позиція профільного комітету.
Взагалі, закон вносився без будь яких техніко-економічних обґрунтувань, розрахунків.
Не визначено порядку його застосування, і тепер виконавча влада і місцеве самоврядування ламають голови над механізмом впровадження та реалізації положень цього закону.
Незрозуміло як проводити перерахунки, з яких бюджетів і з яких статей видатків будуть компенсуватися різниці в цінах. Хто буде компенсувати величезні втрати: комунальні підприємства, державний або місцевий бюджет?
Політична оцінка
Дуже важко дати політичну оцінку діям провладної коаліції.
Можна зрозуміти логіку голосування опозиції, яку продемонстрував БЮТ, підтримавши закон. Дії ж фракцій, які входять до антикризової коаліції, видаються алогічними.
Це виглядає як нокдаун для свого ж коаліційного уряду.
Хочеться дочекатися офіційних коментарів урядовців. Принаймні, відомо автору цих рядків, вони самі - у розпачі.
Єдино можливий шлях призупинити зараз це безглуздя був озвучений представником президента у Верховній Раді Юрієм Ключковським у сесійній залі: уряд повинен просити президента звернутися до Конституційного Суду з тим, щоб у черговий раз отримати роз’яснення щодо неконституційності такого рішення Верховної Ради.
Але роз’яснення з цього приводу повинні давати уряд і коаліція разом.
Вважаю, що голосування таких мегафракцій перетворилося у змагання “кнопкодавів”: хто перший натисне кнопку, не розуміючи, за що голосує…
Найголовніше, що це дуже потужний удар по самій ідеї парламентсько-президентської форми правління, за якої Верховна Рада фактично бере на себе всю відповідальність.
Рішення про мораторій на тарифи в ЖКГ змушує ставити під сумнів готовність Верховної Ради 5-го скликання до парламентсько-президентської форми правління.
Не хотілося б коментувати дії інших фракцій. Варто лише підкреслити, що фракція “Нашої України” не пішла на цей крок, вважаючи його відверто популістським.
Більше того, що за наполяганням групи депутатів, до якої входить і автор, саме пункт про створення державної системи тарифного регулювання монополій, незалежної від уряду, і став одним із ключових у ході узгодження Коаліційної угоди.
Бо йдеться про те, що Верховна Рада в нових конституційних умовах фактично позбавлена безпосередніх важелів впливу на такі ситуації.
Максимум, що можуть народні депутати - або приймати такі безглузді популістські постанови, або створювати чергові слідчі комісії. На жаль, це обумовлює той невисокий рейтинг Верховної Ради, який на сьогодні існує.
Автор цих рядків переконаний, що в цій ситуації саме президент Віктор Ющенко має зайняти принципову позицію і, використовуючи свої достатньо потужні важелі впливу, ініціювати створення реальної системи захисту громадян від свавілля монополістів.
Принаймні, я щиро на це сподіваюсь.
Олексій Кучеренко – народний депутат України, голова підкомітету з питань житлово-комунального господарства Комітету ВРУ з питань будівництва, містобудування i житлово-комунального господарства.
Актуально
22690 переглядів
Публiкацiї за темою «Політмаразми»:
