X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

13 грудня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в селі Лемеші (Чернігівська область) на початку XVIII століття народився хлопчик Олексій Розум. У вільний від випасу корів час, він співав у сільскому церковному хорі, де був помічений, відправлений до Петербургу й згодом став графом Розумовським й вінчаним чоловіком імператриці Елизавети (щоправда без права престолонаслідування). Брат графа Кирило у 18 років (!!!) очолив петербургську академію наук, а згодом ще й став гетьманом Лівобережної України...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


6 законів психології, знання яких може змінити ваше життя

Психологія та стосунки 2558 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 27.11.2017 | Всі публікації | Версія для друку

Розуміння законів психології допоможе вам пояснити ірраціональність зовнішнього світу і ті дурниці, які люди здійснюють щодня.
Розуміння законів психології допоможе вам пояснити ірраціональність зовнішнього світу і ті дурниці, які люди здійснюють щодня.
Представлені нижче шість психологічних феноменів допоможуть вам не тільки краще зрозуміти, чому люди щодня повторюють одні й ті само дурниці, але і самим стати краще, раціональніше.

Ефект Претфелла. Якщо ви недосконалі, люди будуть любити вас більше

Коли ми хочемо справити на когось враження, то неминуче акцентуємо кращі сторони своєї особистості. Виявляється, - зовсім даремно: дослідження показують, що демонстрація своєї уразливості і слабкості, навпаки, підвищує рівень емпатії до нас з боку інших людей. Чим більше у вас некритичних недоліків, тим краще до вас будуть ставитися люди.

Професор, який виступає перед аудиторією і помітно хвилюється, здається слухачам розумнішим за того, хто виступає гранично впевнено. Соромитися і робити дурниці під час першого знайомства - перевірений, хоча і не очевидний спосіб сподобатися своєму потенційному партнеру.

Теорія отримала назву ефекту Претфелла і була перевірена доктором філософії Еліотом Аронсоном, психологом Стенфордського університету.

Загалом, помилятися на людях - це не тільки нормально, але і корисно. У всякому випадку, до тих пір, поки ваші помилки не приносять серйозного збитку оточенню.

Ефект Пігмаліона. Великі очікування збільшують продуктивність

Перевіркою цього феномена займався психолог Роберт Розенталь. Він проводив IQ-тести в школах, а потім повідомляв вчителям завідомо неправдиві результати досліджень. Ті діти, у яких IQ був вище, ніж у інших, нібито показували «середні» результати. А ті, хто реально показав середній результат, оголошувалися вчителям як володарі найкращих мізків. Що незмінно відбувалося згодом?

Ті учні, яких вчителі вважали більш розумними, починали краще вчитися. Відбувається це тому, що очікування вчителів від цих учнів були вищі, ніж від інших. Зростаючий тиск на школярів змушував їх краще вчитися. Висновки, зроблені Розенталь, характерні не тільки для освіти.

"Ваші очікування створюють вашу реальність", - підсумовує він.

Загалом, якщо ви хочете домогтися в житті чогось значущого, вам доведеться ставити перед собою явно нереальні цілі та переоцінювати свою здатність до їхнього виконання. І це спрацює. Крім того, вченим відомо, що ті лідери, які вимагають від своїх підлеглих нереальних результатів, в результаті домагаються від команди куди більшої віддачі, ніж ті, хто ставить тільки «реальні цілі».

Парадокс вибору. Чим більше у нас опцій на вибір, тим менше ми задоволені прийнятим рішенням

Логічно здається, що чим більше перед нами варіантів вибору, тим краще. Магазини з великим асортиментом подобаються нам більше за дрібні крамнички. Коли пропозицій з приводу розвитку кар’єри багато, нам здається, що ми обов’язково зробимо хороший вибір.

Але психологи Марк Леппер і Шина Айенгар довели, що це не так. Дослідники в рамках експерименту пропонували одній групі гурманів, які зайшли в супермаркет, вибрати безкоштовно один з шести різних видів джемів, іншим - один з 24. Результати дослідження показали, що 30% людей, які вибирали з шести варіантів, залишилися задоволені своїм вибором. З тих, кому довелося вибирати одну банку подарункового джему з 24, задоволеними залишилися тільки 3%

Феномен цей виявив психолог Баррі Шварц. Для того, щоб відчуття того, що все йде правильно, не залишало вас, він радить штучно обмежувати кількість опцій. Це, до речі, пояснює, чому користувачі техніки Apple задоволені нею більше, ніж користувачі ґаджетів іншої марки. Або чому ті, хто ходить за продуктами в невеликі продуктові кіоски, відчувають себе більш задоволеними, ніж відвідувачі величезних гіпермаркетів.

Ефект свідка. Чим більше людей навколо потребує допомоги, тим менше ймовірності, що вони її отримають

Цей ефект здавна добре ілюструє притча про доброго самарянина. Це пояснює також безліч трагічних подій в нашій історії. Дослідники називають його «змішуванням відповідальності».

Якщо хтось із людей на вулиці потрапив у біду і потребує допомоги, то у нього куди більше шансів отримати її, якщо поруч проходить одна людина, ніж якщо поруч, - натовп людей. Якщо хтось волає про допомогу, а поруч знаходиться величезна кількість людей, то кожен з них вважатиме за краще ігнорувати благання про допомогу, тому що «допоможуть інші». Якщо ж благання про допомогу буде звернене до конкретної людини на безлюдній вулиці, то шансів на те, що на неї відгукнуться, в рази більше. Це, до речі, пояснює, бездушність і холодність великих мегаполісів.

Вплив цього ефекту довели психологи Боб Латане і Джон Дерлі. Вони провели експеримент, в ході якого імітували ситуацію, коли старшокласники били затюканого «ботана» в шкільній роздягальні на очах у інших школярів. 85% тих, хто був єдиним свідком приниження, кидалися на допомогу жертві і вступалися за неї. А ось якщо за тим, що відбувається, спостерігали вже двоє школярів, шанси на те, що хтось із них допоможе «ботану», падали до 65%. Якщо свідків було четверо, шанси, що хоч хтось із них заступиться, падали до 31%.

Загалом, якщо ви потрапили в скрутну ситуацію і потребуєте допомоги, то звертайтеся не одразу до всіх, хто може допомогти, а адресно, персонально до когось. Простіше кажучи, краще кричати не «Допоможіть хоч хто-небудь!», А «Чоловік у сірому пальті, врятуйте мене!».

Ефект рампи. Люди, чия голова постійно забита роздумами, не помічають очевидних речей

Ефект рампи - досить цікавий психологічний феномен, який отримав визначення відносно недавно. Зупинимося на ньому більш докладно.

Ефект рампи - це феномен, коли люди мають тенденцію вірити в те, що їх помічають більше, ніж це є насправді. З урахуванням того, що кожна людина є центром власного світу, точна оцінка, наскільки її помічають інші, є досить рідкісною. Цей психологічний феномен був вперше задокументований в 1999 році, коли Томас Гілович та Кеннет Савіцькі надали йому визначення. Обґрунтування ефекту рампи походить з тенденції людини забувати, що хоча вона і є центром власного світу, вона не є центром світів інших людей. Ця тенденція особливо виражена, коли людина робить щось нетипове.

Дослідники науково довели, що значна переоцінка власного впливу на інших є надзвичайно поширеною. Багато соціальних психологів підштовхують людей бути більш свідомими цього ефекту та враховувати його вплив у своїй оцінці власної соціальної значимості.

Найпростіший прояв ефекту рампи, – це коли у повсякденному житті навколишнім абсолютно наплювати, як ви виглядаєте, коли збираєтеся до офісу або в університет. Більшість людей просто не зверне увагу на ваш зовнішній вигляд. У центрі уваги ви опиняєтеся набагато рідше, ніж думаєте. А тому можна перестати турбуватися про зовнішні атрибути життя. Не купуйте дорогий автомобіль або смартфон, щоб «замалюватися» перед колегами: вам може здаватися інакше, але більшості з них взагалі плювати, чим ви там володієте. Вони зайняті своїми власними проблемами.

Ефект рампи вважається продовженням деяких інших психологічних феноменів. Серед них:

- феномен якорування та коригування, який передбачає, що людина використає як якір (прив’язку) власне внутрішнє почуття занепокоєності та пов’язану з ним само-презентацію, потім недостатньо скоригує це на факт, що інші не так свідомі тих почуттів, як вони самі. Як наслідок, вони переоцінюють рівень очевидності їх занепокоєння іншим. Зокрема, Кларк та Веллс (1995) припускають, соціально-фобійні люди включаються в соціальні ситуації в підвищеному стані само-фокусу, тобто з підвищеного емоційного якоря. Цей стан само-фокусу заважає таким людям відставити публічне та приватне само-знання та сфокусуватися на завданні.

- ефект хибного консенсусу, який виникає, коли людина переоцінює наскільки інші люди поділяють її думки, ставлення та поведінку. Це веде до хибного висновку, який піднімає власну самооцінку. Ефект хибного консенсусу є протилежним до ефекту хибної унікальності, який, відповідно, є тенденцією недооцінювати наскільки інші люди поділяють позитивні ставлення та поведінку. Обидва ці ефекти можуть бути застосовані до ефекту рампи.

- упередження-як-ціль ще один дуже близький до ефекту рампи феномен, який описує схильність людини вірити, що події непропорційно спрямовані на неї. Наприклад, коли студент не підготувався до семінару як слід, він може почати панікувати і думати, що його викличуть саме тому, що він не готовий, якось про це дізнавшись.

- ілюзія прозорості - тенденція людей переоцінювати міру того, наскільки їх власний ментальний стан відомий іншим. Інше виявлення ілюзії прозорості - це тенденція людей переоцінювати, наскільки добре вони розуміють ментальний стан інших. На це когнітивне упередження дещо схожа ілюзія асиметричної прозорливості, коли люди думають, що знають інших краще, ніж інші - їх самих.

Ефект фокусування. Люди переоцінюють значимість речей і явищ, про які розмірковують

"Ніщо в житті не має такого великого значення, як вам здається". Девід Канеман

Наскільки велика різниця в щоденному настрої між людиною, яка заробляє $20 тис. на рік і людиною, яка заробляє 4000 грн. на місяць? Майже ніякої. Тобто вона є, але вона мінімальна. Чи станете ви щасливішим, якщо проведете залишок життя в будинку на море? Навряд чи. Строго кажучи, жителі Каліфорнії, де понад 300 сонячних днів на рік, нітрохи не щасливіші жителів Нью-Йорка або Чикаго.

Цим ефектом, до речі, активно користуються маркетологи. Вони переконують вас, що покупка того чи іншого товару зробить вас щасливішим. Але навряд чи вони дотримають свою обіцянку.

Для боротьби з цим психологічним ефектом вам доведеться засвоїти одну просту аксіому: ніщо не буде настільки ж важливим через рік або навіть через тиждень, як вам здається сьогодні. Ставтеся до життя і його негараздів легше та простіше. І, так, - змиріться з тим, що люди просто не вміють прогнозувати майбутнє. Тому буде краще, якщо ви перестанете взагалі будувати довгострокові плани.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Психологія та стосунки»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

3нання буває двох видів. Ми самі знаємо предмет або ж знаємо, де знайти про нього відомості ”
Бенджамін Франклін

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.