X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

16 жовтня 2018, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- першою Українською конституцією вважається документ «Пакти і Конституція прав і вольностей запорозького війська», складений гетьманом Пилипом Орликом у 1710 році. Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише за сімдесят років потому. Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обгрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Росія не має наміру ні виходити з Донбасу, ні повертати Крим

Політика 6157 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 26.01.2018 | Всі публікації | Версія для друку

Росія не має наміру ні виходити з Донбасу, ні повертати Крим
Значення брехні Лаврова для України розглядає експерт з українсько-російських питань Стівен Бланк у статті для видання Atlantic Council.

Як писав Вольтер, ті, хто можуть переконати когось вірити в нісенітниці, можуть переконати його чинити звірства. В сучасній політиці позиція Росії стосовно України є кардинальним прикладом того, що ці слова Вольтера актуальні і сьогодні.

Міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров нещодавно вкотре повторив три брехні: на Донбасі немає російських військ, конфлікт на сході України - це громадянська війна, а не російське вторгнення, і збиття літака «Малайзійських авіаліній» у липні 2014 року не мало нічого спільного з російськими силами. Все це відверта брехня. Повторення таких тверджень не може приховати факти, хоча Кремль наполегливо намагається це зробити.

Про брехні Лаврова і їх значення для України пише у статті, опублікованій на сайті аналітичного центру Atlantic Council, експерт із закордонної політики Стівен Бланк.

Постійна брехливість Лаврова та його уряду настільки невблаганна, що чимало людей вважають само собою зрозуміле, що Росія як держава визначається своєю закоренілою брехнею. І разом з цим йде нескінченний рефрен, що Росія завжди є жертвою зловмисних дій інших, ніколи не є майстром пензля власної біди.

«Але моя мета полягає не просто в тому, щоб вказати на те, що російський уряд і засоби масової інформації брешуть, але щоб показати, що ця схильність до неправди і егоцентризму зраджує той факт, що незважаючи на переговори з спецпредставником США щодо України Куртом Волкером та переговори у «нормандському форматі» (Україна, Франція, Німеччина і Росія), Москва не має наміру виходити з Донбасу або повертати Крим», - пише Бланк. У всякому разі, - продовжує він - вона зміцнює свої сили в Криму, відправляючи туди додаткову кількість ракет С-400 і прагнучи інвестувати ще більше ресурсів, необхідних півострову. Вона також постійно пригнічує будь-які особи чи явища, що викликають прояв незалежної України.

Росія відмовляється прийняти результат переговорів, що передбачає відступ від Донбасу чи Криму. Москва наполягає на тому, щоб Україна дотримувалася умов «самогубної» угоди «Мінськ-2», яка б фактично перетворила Україну у конфедерацію, суверенітет якої може бути порушений в будь-який момент Донбасом, як це було за часів Громадянської війни в США 150 років тому, коли Конфедерація намагалася знищити Союз.

Проте дійсна проблема з Мінськими угодами полягає в тому, що Росія ніколи навіть не старалася приховувати свою відмову виконувати їх в будь-якій формі. Таким чином, її вимоги навіть не заслуговують уваги, і є тільки спробою уникати виконання умов угоди.

За словами Стівена Бланка, в основі цієї кризи лежить той факт, що Росія все ще не може примиритися із незалежністю України зі статусом суверенної та окремої держави. У Москві влада спирається на понятті імперської держави, до якої всі інші члени колишнього Варшавського договору повинні здавати частину свого суверенітету.

Низка західних авторів, які стверджують, що Росія якось має право на свою бажану сферу впливу, або що західні просування в Центральну та Східну Європу є основною причиною цієї кризи, забувають два критичні факти. По-перше, з 1991 року Росія ніколи не мала здатності домінувати над Євразією мирними або демократичними способами. Навіть зараз у Центральній Азії місцеві органи влади поступово заявляють про більшу незалежність, тоді як Китай неухильно витісняє там Росію. У Білорусі президент Лукашенко помітно стурбований зусиллями Росії щодо узурпації влади. І в Україні, принаймні від 2004 року, зрозуміло, що населення не погодиться на послаблення незалежності України, незважаючи на урядову корупцію, вважає Бланк.

Таким чином, наголошує експерт, сфера впливу може бути збережена лише силою, шахрайством та підривною діяльністю, і вона нежиттєздатна з урахуванням реальної сили та можливостей, якими володіє Росія. По-друге, не існувало одностороннього просування Заходу на якусь територію, яку Росія вважає належить до російської сфери. Натомість, кожен уряд вітав зусилля Заходу як НАТО, так і ЄС, і таким чином діяв як суверенна держава. Якщо це - імперія, це імперія за запрошенням, використовуючи вираз норвезького вченого Ґейра Лундестада. Тому не дивно, що режим, явно усвідомлюючи можливість того, що без імперії його автократія знаходиться під загрозою, вдався до насильства, коли в протидію йому став вияв демократії в Україні.

Не слід також дивуватися, що тут перетинаються офіційний нахил путінської держави (до брехні) і її схильність до насильства. Як зазначив Солженіцин, той, чия зброя є брехня, неминуче вдається до насильства. Тепер внаслідок агерсія Москви українська доля знов пов’язана з долею Росії. Україна може вижити протягом дуже довгого часу, навіть у її усічених межах. Але Росія не може мати миру і України, і вона може лише мріяти про імперію, анексувавши Крим та Донбас.

«Навряд чи ми побачимо в близькому майбутньому війну в повному сенсі, чи мир. Оскільки брехня Лаврова і Путіна показують, що вони відмовляються прийняти факт, що імперія є за межами їхньої доступності, і вони лише прикорюють те, що врешті-решт стане крахом всього їх проекту, і, швидше за все, це буде нищівним крахом», - заявляє старший науковий співробітник Американської ради закордонної політики Стівен Бланк у статті у виданні аналітичного центру Atlantic Council.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Політика»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Найкращі закони народжуються зі звичаїв”
Жозеф Жубер

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2018.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.