X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

16 вересня 2019, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- гетьман Петро Дорошенко останні двадцять років свого довгого й бурхливого життя прожив у почесному засланні в Росії. Був Вятським воєводою. Отримав від російського царя в маленькому містечку Яропольче (Волоколамський повіт поблизу Москви) помістя - 1000 дворів і пенсію в 1000 карбованців. Там же він і помер 9 листопада 1698 року, де і був похований. Був тричі одружений, мав двох дочок і трьох синів. Його правнучкою, по лінії останнього шлюбу з Агафією Єропкиною, була .... дружина Олександра Пушкіна – Наталя Гончарова...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


“Нас оточили, з мосту обзивали”: розповідь моряків, що пройшли через Керченську протоку

Військова справа 8444 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 17.12.2018 | Всі публікації | Версія для друку

“Нас оточили, з мосту обзивали”: розповідь моряків, що пройшли через Керченську протоку
Досі невідомо чимало деталей подій 25 листопада, коли російські військові кораблі відкрили вогонь по трьох суднах українських ВМС і захопили 24 українські моряки в Чорному морі. Кожна зі сторін конфлікту наводить власну версію.

BBC News Україна зустрілася з командирами військового корабля управління "Донбас" та буксира "Корець", які нині базуються в Маріуполі. 23-25 вересня цього року вони пройшли маршрутом з Одеси в Маріуполь - тим самим, який мали здолати катери "Нікополь", "Бердянськ" та буксир "Яни Капу", захоплені росіянами у листопаді.

Ми розпитали їх про те, як вони проходили навколо Криму та через Керченську протоку, зокрема, як тоді поводилися російські прикордонники та які накази отримали українські моряки на випадок нештатних ситуацій.

"Установка була не провокувати"

Великі шматки льоду повільно коливаються на поверхні води в Маріупольському порту, б’ються об борти кораблів. Віднедавна у торговельних суден тут з’явилися нові сусіди - ВМС України. У маріупольському порту розташований їхній новостворений пункт, що має стати частиною бази українського військового флоту на Азовському морі.

Біля їхнього причалу є великі порожні місця. Тут могли б стояти "Нікополь", "Бердянськ" чи "Яни Капу". Замість них на поверхні - груднева крига.

Командир буксиру "Корець" Олександр Григоревський знає найдрібніші деталі маршруту українських військових суден з Одеси до Маріуполя. Він його пройшов від початку до кінця.

"Установка від командування була така: рухатися в порт Маріуполя. Якщо з боку Росії будуть якісь перешкоди, відмови, погрози застосувати зброю, розвернутися на зворотний курс і, не ризикуючи особовим складом та кораблями, повертатися назад. Думаю, у наших хлопців 25 листопада установка була аналогічна", - розповідає військовий.

За його словами, ближче двох миль до 12-мильної зони навколо Криму вони ніде не наближалися до кримського узбережжя.

"Наше завдання було перейти з пункту в пункт, нікого не провокуючи й не створюючи складних ситуацій", - каже він.

Олександр Григоревський пригадує, що перший розвідувальний корабель росіян вони зустріли поруч із мисом Тарханкут. Невдовзі поруч із ними опинилися ще два російські судна. З-поміж них був і сторожовий корабель "Дон", що за два місяці по тому буде таранити український буксир.

Звідти й аж до самої якірної стоянки в Маріуполі українців супроводжували військові й прикордонні судна РФ. Російські судна можна було розгледіти тоді з українського берега.

Крім морських військових суден, росіяни задіяли й авіацію. Їхні літаки понад п’ять разів пролітали над "Донбасом".

"Від мачти один пролетів на висоті 50-70 метрів, тобто дуже низько. Коли я перебував на командному пункті, бачив обличчя людей", - розповідає Ярослав Шевченко, заступник командира цього судна.

Йому запам’яталося те, що росіяни кілька разів запитували інформацію про кількість особового складу на борту його корабля. Припускає, що їх непокоїло те, що судно є великим за розміром і могло б вмістити досить велику кількість військових.

"Російські кораблі небезпечно маневрували поруч із нашими. Тобто вони дуже близько підходили", - каже Ярослав Шевченко.

Командир "Корця" наголошує на тому, що тоді, у вересні, вони не планували застосовувати зброю.

"Про всяк випадок вона була приведена в готовність, але на місця стрілків я особовий склад не відправляв, щоб, якщо в когось здадуть нерви чи буде нештатна ситуація, не спровокувати неадекватні дії", - розповідає Олександр Григоревський.

На підході до Керченської протоки українські військові кораблі вийшли на зв’язок із диспетчерською службою "Керч трафік контроль".

"Ми підходили до зони розподілення руху біля Керченської протоки, рухалися вздовж неї зі швидкістю два вузли. У той час, як ми перетнули 12-мильну зону, з нами зв’язався російський береговий прикордонний пост "Берег-22", запитав, хто ми, з якими намірами йдемо. Ми сказали, що є військовим кораблем, буксируємо інше судно й плануємо прохід до Азовського моря, в порт Маріуполь. Вони заперечень не мали. Ми не просили дозволу, просто їм про це повідомили - вони погодилися", - відтворює події вересневого проходу через протоку командир "Корця".

Російський лоцман на борту

Російські патрульні катери супроводжували "Донбас" і "Корець" через протоку. Фактично українські кораблі були оточені зусібіч. Під самим Керченським мостом ці катери вишикувалися в лінію.

Під час проходу у вересні українські моряки взяли на борт свого буксира російського цивільного лоцмана. Коли українські судна підійшли до протоки, почули, що прохід без лоцмана заборонений.

Як саме це відбувалося, описує Олександр Григоревський:

"Ми наполягали, що є військовим екскортом і можемо пройти без лоцмана. Росіяни повідомили, що готові надати лоцмана безкоштовно. Ми запросили дозволу в командування ВМС України, воно нам дозволило. Лоцман поводився професійно, жодних питань, крім тих, що стосувалися проходу, не ставив".

Однак з Керченського мосту в бік українських військових лунала лайка, зазначає Ярослав Шевченко:

"Ми чули нецензурні вислови в наш бік із Керченського мосту, коли вони нас "вітали", так би мовити. Ми не відповідали на них", - розповідає заступник командира "Донбасу".

Нині екіпажі, що базуються на Азовському морі, стикаються з новими для себе проблемами. За їхніми словами, навігацію у цих водах утруднює те, що там часто в нічний час російські військові кораблі, перебуваючи на якорі, не несуть якірних вогнів.

"Приміром, "Дон", який ми зустріли, стояв там, де глибина 80-90 метрів, але він ніс два червоні вогні, як судно, що стоїть на мілині. Вони себе не виказують, ховаються у темряві. Через це судна, які проходять повз, не можуть ідентифікувати , хто саме це стоїть. Поводяться, мов даїшники в кущах", - каже Олександр Григоревський.

"Один раз почули "Яни Капу" і все"

25 листопада "Корець" вийшов у море зустрічати "Нікополь", "Бердянськ" та "Яни Капу".

"Ми переживали за них. Я знав, що це дуже напружений перехід. Розраховували, що вони ось-ось прийдуть. Один раз вийшли на зв’язок з буксиром "Яни Капу". Це був один короткий ефір, і потім ми їх більше не чули", - пригадує події того дня командир буксиру.

Коли екіпажі українських суден довідалися, що по кораблях, яких вони зустрічали в Азовському морі, відкрили вогонь, їм дали команду максимально можливим ходом рухатися до Бердянська.

Туди йшли з готовністю оборонятися, адже, як пояснюють, не могли знати, чи не застосують зброю і проти них. Потім отримали команду рухатися до Маріуполя.

Тоді, у вересні, в українських командирів на столах лежала Конвенція з морського права, кажуть вони. Вони вникали у кожен правовий нюанс, щоб обґрунтувати своє право на вільний прохід через Чорне море, Керченську протоку й Азовське море.

"Навіть якщо розглядати це з точки зору РФ, що б наші кораблі не зробили в територіальних водах, які вона вважає своїми, максимум, відповідно до міжнародного морського права, їх можна було видворити з цих вод. Навалу можна було б виправдати, якби наші кораблі не підкорялися, не хотіли виходити на зв’язок. Але коли я з ними сконтактувався, вони йшли на вихід", - відзначає командир "Корця".

На три захоплені українські кораблі і далі чекають у Маріуполі та Бердянську. Однак це чеканння розтягнулося на невизначений час.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Військова справа»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Чим обмеженішим є світогляд людини, чим менше вона знайома з історією, природою і філософією, тим щиріша її прихильність до своєї релігії ”
Людвіг Фейєрбах

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2019.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.