Актуально
17675 переглядів
 |
Останніми місяцями Україна майже не зникає з перших шпальт міжнародних новин. Євродепутати також вирішили обговорити останні події у та довкола країни, зокрема погодження "формули Штайнмаєра". Вони провели дебати "Ситуація в Україні" пізно ввечері середи, 9 жовтня, на пленарному засіданні в Брюсселі.
Побоювання щодо "формули Штайнмаєра"
Верховна представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні довго розповідала у своїй заяві, як Україна стала набагато сильнішою та ближчою до ЄС за ті п’ять років, які Могеріні пропрацювала на своїй посаді. На дебатах вона представляла виконавчу гілку ЄС. А ось говорячи про "формулу Штайнмаєра", вона була набагато більш стриманою та лише повторила заяву, зроблену раніше її речницею. А саме, у ЄС сподіваються, що цей крок призведе до "певного прогресу у напрямку повної імплементації мінських угод", зазначила Могеріні.
Після цього на адресу формули лунала переважно критика. Нагадаємо, ця формула передбачає, що особливий статус місцевого самоврядування райони Донбасу, нині підконтрольні проросійським сепаратистам, отримають лише після місцевих виборів, якщо вони відповідатимуть українському законодавству та міжнародним стандартам.
Євродепутатка з Латвії Сандра Калнієте висловила побоювання, що єдиний, хто виграє від "формули Штайнмаєра", може стати Росія - якщо за підсумками виборів певну легітимацію здобудуть сепаратисти. "Це те, що Росії потрібно, щоб повернутися до міжнародної спільноти", - пояснила свої сумніви Калнієте, яка представила позицію найбільшої фракції, Європейської народної партії (ЄНП).
Від імені фракції "Європейських консерваторів і реформістів" виступив поляк Вітольд Ващиковський. Він упевнений, що "формула Штайнмаєра" "слідує російській ідеї федералізації України шляхом надання автономії регіонам, послаблення центрального уряду та посилення російського впливу". Він висловив розуміння того, що необхідно знайти компроміс, але застеріг від "потрапляння у ще одну пастку Путіна".
До обережності закликав і соціал-демократ з Естонії Свен Міксер. Він висловив підтримку всім зусиллям з досягнення миру на території України. "Але наші зусилля досягти стійкого миру в Україні не повинні слідувати ні бажанню будь-якою ціною повернутися до звичного порядку речей с Росією, ні втомою від України в наших столицях", - наголосив він і пояснив, що мотивами цих зусиль мають бути наміри виправити шкоду, заподіяну "агресором", а також відновити суверенітет і територіальну цілісність України.
"Формулу Штайнмаєра" критикували й інші євродепутати зі східних країн ЄС. У підсумку, захищати її довелося одному лише німцю з правопопулістської фракції "Ідентичність і демократія" Ларсу Берґу (Lars Berg). Він висловив радість з приводу того, що, за підсумками домовленостей у Мінську, за місцевими виборами на Донбасі має спостерігати ОБСЄ, щоб вони пройшли вільно і чесно. "Ще більше я радію, що ці вибори тільки тоді зможуть відбутися, коли війська будуть виведені з цих територій", - зауважив він, наголосивши, що твердо підтримує територіальну цілісність України.
Відлуння закону про освіту
Одразу кілька євродепутатів із сусідніх з Україною країн порушили питання мови у школах. Регулярно про цю тему в Європарламенті говорять угорські депутати - як відомо, після ухвалення 2017 року Україною закону про освіту, який визначає мовою освітнього процесу українську, найгостріший конфлікт розгорівся між Будапештом і Києвом.
На думку євродепутатки Андреї Бочкор з правлячої в Угорщині партії "Фідес", права меншин в Україні, зокрема угорців, досі не дотримані. Цього разу вона була не одна. Ще до неї тему порушив колишній президент Румунії, а нині євродепутат від ЄНП Траян Басеску. Він заявив, що надії, які меншини покладали на президента України Володимира Зеленського, поки не справдилися. Євродепутат Ангел Джамбазкі з Болгарії зауважив, що Євросоюзу під час контактів з Києвом слід відстоювати права своїх меншин - болгарської, угорської, румунської. "Дотримання прав меншин - це сутність Євросоюзу", - заявив Джамбазкі.
Федеріка Могеріні відреагувала на це, запевнивши, що захист меншин - завжди на порядку денному під час контактів з українською владою та громадянським суспільством. Вона пообіцяла, що почуті на цих дебатах ідеї стосовно ситуації в Україні будуть віддзеркалені, зокрема, під час дискусії на Раді ЄС з закордонних справ у понеділок, 14 жовтня. На це засідання також запросили міністра закордонних справ України Вадима Пристайка.
До теми:
