Актуально
9382 перегляди
 |
Після вшанування пам’яті загиблих тисячі розгніваних демонстрантів заполонили вулиці, скандуючи "Смерть диктатору!", "Смерть брехунам!".
Їхні гасла спрямовані на верховного лідера та символу сучасного Ірану - 80-річного аятолу Алі Хаменеї, який є фактичним керівником країни з 1989 року.
Чи призведе хвиля гніву до падіння режиму?
Що відбувається зараз в Ірані?
Джіяр Гол, Перська служба BBC
На вихідних люди по всьому Ірану запалили свічки та поклали квіти біля фотографій пасажирів рейсу PS754. Невдовзі вшанування пам’яті перетворилося на протест проти керівництва ісламської республіки та Корпусу вартових ісламської революції.
"Некомпетентні чиновники, йдіть у відставку!" - скандували демонстранти.
"Наш генії вбиті, їх замінюють священнослужителі", - скандувала група студентів з Технологічного університету Шаріф. Це - провідний університет країни, відомий своїми талантами в галузі інформатики та техніки.
16 випускників університету Шаріфа були пасажирами рейсу PS754. Всі вони залишили Іран, щоб продовжити освіту та працювати в Канаді.
Ще тиждень тому в Ірані відбувалася масштабна похоронна церемонія генерала Сулеймані, командира Сил Кудс Корпусу вартових ісламської революції, вбитого американськими безпілотниками в Багдаді.
А на вихідних протестуючі спалювали плакати генерала Сулеймані, вигукуючи "Сулеймані був вбивцею, як і його лідер".
Після хвилі антиурядових протестів у суботу демонстранти повернулися на вулиці у неділю, попри велике розгортання силовиків.
Їх зустріли поліція, члени елітного Корпусу волонтерів ісламської революції на мотоциклах та силовики у цивільному.
Поліція застосувала сльозогінний газ та водяні гармати для розгону протестуючих. У BBC є відеозаписи, на яких видно поранених демонстрантів у крові. Є свідчення щодо використання летальної зброї.
Під тиском з боку міжнародної спільноти, зокрема, журналістів, іранські чиновники визнали, що літак збила ракета. Генерал Саламі, командир Корпусу вартових ісламської революції, вибачився у парламенті. Він сказав, що катастрофу розслідували, тому так довго чекали.
Водночас джерела Перської служби BBC в Ірані надіслали знімки, на яких було показано, як чиновники намагаються вилучити докази на місці, аби ніхто не міг дізнатися, що спричинило авіакатастрофу.
Все це стало катастрофою для уряду Ірану, адже протягом трьох днів усі ЗМІ та чиновники Ісламської республіки звинувачували США та незалежних журналістів у брехні та проведенні психологічної війни проти Ірану.
Чому молодь стала двигуном протестів?
Молодь - це найбільша вікова група населення в Ірані (40,7% населення згідно з переписом були у віці 15-34 років), яка болюче реагує на високе безробіття, критичний економічний стан країни, що склався внаслідок використання великих ресурсів на військові потреби країни, підтримку дружніх угруповань у країнах регіону та санкцій США проти Ірану.
Експерт з Близького Сходу, викладач Інституту міжнародних відносин КНУ Олександр Мішин вважає, що січневі протести в Ірані фактично стали продовженням кривавих протестів у листопаді. Тоді причиною стало підвищення цін на бензин.
"Ціни на бензин в Афганістані та Іраку вище за ціни в Ірані, тому зростала контрабанда в сусідні країни. Щоб побороти це явище, уряд підвищив ціни на бензин на внутрішньому ринку. Це призвело до протестів, до яких долучились не тільки ліберальні студенти, які давно виступають проти режиму, але й далекі від політики іранці", - пояснює Олександр Мішин.
За кількістю загиблих листопадові протести вважаються найбільш кривавими за 40 років існування Ісламської республіки. Президент США Дональд Трамп називав кількість у понад тисячу загиблих, правозахисники стверджують про сотні загиблих, а іранська влада просто визнала певну кількість загиблих, яких державні телеканали назвали "озброєними демонстрантами та сепаратистами".
За словами Олександра Мішина, збиття літака лише посилило гнів щодо Корпусу вартових ісламської революції. Адже наразі чимало іранської молоді не сприймає затратну політику експансії Ірану в регіоні, вважає, що священнослужителі та Корпус вартових ісламської революції забирають занадто багато ресурсів, які можна було б використати на розвиток країни.
"Все більше людей розуміють, що цей режим нездатний підтримувати нормальний рівень життя для людей у той час, як санкції США дедалі більше погіршують ситуацію в країні", - зазначає він.
"Багато років Іран підтримує Башара Асада, різні угруповання, але яка економічна користь для країни від цього? Її немає, народ втомився чекати, що це принесе користь, а життя тільки погіршується", - пояснює Олександр Мішин.
Чи наблизять протести кінець режиму?
Українські експерти з Близького Сходу впевнені, що правлячий режим в Ірані ще має достатній запас міцності. Водночас вбивство генерала Сулеймані та збиття літака МАУ суттєво похитнули позиції Корпуса вартових ісламської революції та аятоли Хаменеї.
"Гнів вулиці зараз адресується верховному лідеру Алі Хаменеї. Може виникнути консенсус еліт, що настав час відправити 80-річного Хаменеї на пенсію", - припускає Олександр Мішин.
Саме аятола Хаменеї займає найвищу посаду в державі - рахбара, є релігійним лідером мусульман і, згідно з Конституцією, є головнокомандувачем, призначає командувачів родів військ та Корпусу вартових ісламської революції, суддів, Раду вартових Конституції (де-факто конституційний суд), має право вето на закони.
Президент Ірану, якого обирає народ, має набагато менше повноважень у порівнянні з рахбаром.
Олександр Мішин нагадує, що стаття 111 Конституції Ірану передбачає процедуру відкликання рахбара з посади.
"Неправильно вважати Алі Хаменеї абсолютним монархом. У Конституції Ірану прописано, що якщо верховний лідер перестає відповідати вимогам, його можуть відправити у відставку", - зазначає Мішин.
Втім, на думку експерта, навіть у випадку застосування такої процедури, це не означатиме кінця чинного режиму в Ірані, який є "дуже адаптивним до змін середовища".
Директор Інституту сходознавства НАН України Олександр Богомолов наголошує, що збиття літака кинуло велику тінь на Корпус вартових ісламської революції, ще більш потужним ударом було вбивство Сулеймані.
"Його часто називали другою людиною в країні. Але фактично він був першою, бо Хаменеї є символом, а Сулеймані керував де-факто", - вважає науковець.
"Проте у правлячого режиму в Ірані багато ресурсів для виживання. Протести відбуваються не вперше, і заклики проти Хаменеї лунають не вперше. Цей режим руйнуватиметься і деградувати поступово, так швидко його скинути, як позбулися Януковича, не вийде", - наголошує Олександр Богомолов.
Він вважає, що в цих умовах Україні треба зосередитися на вимогах повноцінного та швидкого розслідування збиття літака, надання повної інформації про інцидент та отримання компенсацій.
Публiкацiї за темою «Політика»:
