X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

8 березня 2021, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Українські дерев`яні церкви були збудовані у символічній формі кораблів та звернуті зі Сходу на Захід. Історично, українські церкви були побудовані з центральним нефом та двома боковими проходами. Це розділення споруди на три частини відповідає трьом догмам, або Божої Священної триєдності: духу, душі, та тілу людини. Багаточислені куполи та шпилі позначають щогли кораблю, а хрести на кожному вістрі розмежовують де бути вітрилам.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Чи справді коронавірус в Україні пішов на спад і що не так з ковідною статистикою

Людина і влада 1441 перегляд Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 21.12.2020 | Всі публікації | Версія для друку

Чи справді коронавірус в Україні пішов на спад і що не так з ковідною статистикою
Український уряд вважає, що поширення коронавірусу в Україні уповільнилося. МОЗ робить такі висновки на підставі статистичних даних про кількість хворих.

Окрім того, міністр охорони здоров’я Максим Степанов твердить, що у лікарнях не збільшується кількість людей, які лікуються від COVID-19.

Президент Володимир Зеленський також вважає, що в Україні - стабілізація з поширенням коронавірусу.

В останній тиждень нові випадки захворюваності не перевищували 12,5 тисяч, а у вихідні і одразу ж після них їх кількість знижувалася до 5-8 тисяч. Хоча ще наприкінці листопада статистика била рекорди у понад 16 тисяч.

В уряді вважають це наслідком запроваджених карантинних обмежень і, зокрема, карантину вихідного дня.

Однак чи можна вважати цю статистику реалістичною і такою, що дає надії на спад пандемії в Україні?

Хворіє менше чи менше звертаються до лікарів?

Найбільш показовими стали статистичні дані за останній тиждень листопада і майже три тижні грудня. Саме аналізуючи їх, і прем’єр-міністр, і міністр охорони здоров’я кажуть, що людей хворіє менше.

Найвищі показники виявлених випадків в Україні були зафіксовані 27 і 28 листопада - відповідно 16,2 та майже 16,3 тис людей. Вже 30 листопада повідомляли про 10 тисяч нових хворих.

У перші п’ять днів грудня знову сталося підвищення - до 12,5-15 тис хворих на добу. Після цього відбувалося новий спад.

7 грудня міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що вперше з кінця серпня кількість нових випадків за тиждень менша, ніж за попередній тиждень.

"Якщо з 23 по 29 листопада у нас було 96 936, то зараз за тиждень з 30 листопада по 6 грудня - 89 322. Тобто майже на 7,5 тис менше", - заявляв Максим Степанов.

Міністр твердив, що у ті тижні тестувань було проведено приблизно однакову кількість - близько 279 тис.

Окрім того, наголошував Максим Степанов, кількість госпіталізованих до лікарень, коли порівнювати ті самі два тижні, зменшилася приблизно на півтори тисячі людей.

Після заяв урядовців, з 8 грудня і до сьогоднішнього дня дані про нових хворих коливаються в межах від 8 до 13,5 тисяч, а у вихідні і одразу ж після них опускаються до 5-8 тисяч за добу, що справді виглядає як зменшення кількості хворих.

"Ніякого піку і спаду не було"

Не складно помітити, що ці цифри корелюються із кількістю проведених тестів.

У дні, коли МОЗ повідомляв про понад 16 тис нових хворих, кількість тестувань становила близько 70 тисяч. А тоді, коли статистика падала, були нижчими і показники тестувань.

Однак уряд наполягає: якщо менше людей хворіє, то і тестів роблять менше.

З такою позицією не погоджуються експерти. Зокрема, з Київської школи економіки, які проаналізували ковідну статистику в Україні.

Там кажуть, що зменшення виявлених випадків напряму пов’язане зі зменшенням обсягів тестування та затримками із потраплянням даних до статистичних звітів.
Київська школа економіки бачить пряму залежність між кількістю виявлених хворих і кількістю тестів
Київська школа економіки бачить пряму залежність між кількістю виявлених хворих і кількістю тестів

"Наша система тестування діє пасивно. Вона не є інструментом виявлення коронавірусу у популяції. Вона є інструментом виявлення тяжких хворих. Наша система сидить і чекає, поки людина сама докладе зусиль, щоб її протестували", - каже ВВС News Україна керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки Павло Ковтонюк.

Він зауважує, що причин, через які люди не тестуються, багато: від самопочуття людини до її фінансових можливостей.

Про досить типову ситуацію розповідає нам мама дівчинки однієї з київських шкіл, де у листопаді захворіла вчителька і третина учнів класу.

"Першою із нас захворіла донька. Ми вже тоді знали, що в класі є хворі, всіх відправили на карантин. Потім через чотири дні захворіла я, і симптоми були важчі, потім ще через кілька днів - чоловік. Тест за 900 гривень і рентген з нас трьох зробила лише я, оскільки почувалася найгірше. І я знаю, що подібна ситуація була у принаймні десяти сім’ях учнів класу", - розповідає ВВС News Україна 37-річна Оксана.

Павло Ковтонюк стверджує, що аналіз статистичних даних довів, що наприкінці листопада не було піку виявлених випадків коронавірусу, хоч МОЗ повідомляв про антирекорди у понад 16 тисяч нових хворих.

За його словами, Київська школа економіки проаналізувала дані МОЗ і Національної служби здоров’я, які рахують хворих по-різному. Міністерство показує кількість нових випадків на дату, коли їх внесли до статистичної відомості. Національна служба здоров’я фіксує хворих тоді, коли є позитивний тест.

"Проаналізувавши ці два масиви даних, ми побачили дуже цікаву річ: насправді стрімкого зростання і потім падіння не було", - каже експерт.

"Наприкінці листопада, тобто, до введення карантину вихідного дня зростання спочатку стабілізувалося, а потім були незначні коливання на рівні 12 тисяч випадків на день. Але виявилося, що частина даних в статистику МОЗ вносилися пізніше і великими партіями. Внаслідок чого і були рекордні цифри - 14 тисяч, понад 16 тисяч наприкінці листопада", - пояснює Павло Ковтонюк.

"Але це не були люди, зафіксовані реально у певні дні. І коли статистика нібито "спадала", це просто означало, що внесення заднім числом припинилося і фіксуються ті самі 12 тисяч", - пояснює він.

За словами експерта, з кінця листопада Україна і досі перебуває у фазі повільного зростання чи коливання на рівні цих 12 тисяч випадків.

То може це стабілізація?

Але якщо фахівці кажуть, що з кінця листопада спостерігається приблизно одна і та ж ситуація з кількістю виявлених хворих, то чи варто говорити про стабілізацію, після якої слід очікувати і поступового зменшення випадків захворювання? Тим більше, що з 19 грудня запроваджені жорсткіші заходи карантину, а у січні Україну чекає локдаун.

Президент Володимир Зеленський вважає, що стабілізація таки є.

"Сьогодні зранку настрій у мене кращий, бо ми вже тижнів зо два-три поспіль отримуємо статистику, скажімо так, стабілізації цієї складної ситуації", - сказав він в інтерв’ю виданню The New York Times.

Головний санітарний лікар Віктор Ляшко минулого тижня заявляв, що впродовж останніх чотирьох тижнів кількість хворих у стаціонарах лікарень не зростає і коливається в межах 27-29 тисяч, що також може свідчити про певну стабілізацію епідеміологічної ситуації.

Однак опоненти уряду наполягають на тому, що задля реальної картини захворюваності слід робити близько 200 тисяч тестів на добу, а не 40-70 тисяч, як робиться зараз.

"Тобто, чи є спад, чи є стабілізація, ми не знаємо. Ми точно знаємо лише те, що є неконтрольоване поширення вірусу", - каже пан Ковтонюк в інтерв’ю ВВС News Україна.

Медичний директор Вишгородської центральної районної лікарні Київської області, лікар-інфекціоніст Наталія Шилан каже, що ситуація із тестуванням змінилася, бо загалом змінилося ставлення людей до хвороби: черг на аналізи вже немає, але говорити про те, що хворих поменшало, не доводиться.

"Я би не казала, що в нашому районі стало менше хворих. Ми можемо лише констатувати стабілізацію у тому сенсі, що стало менше паніки, люди розуміють, що більшість з них перехворіє і це не буде тяжка форма. Окрім того, ми спостерігаємо ситуацію, коли люди, котрі мають коронавірусну хворобу легкої форми, не звертаються до лікарів і не роблять тести", - зазначає Наталія Шилан в коментарі ВВС News Україна.

У Київській школі економіки кажуть про те, що в Україні і далі лишається одним із найвищих у світі коефіцієнт виявлення хворих, тобто, кількість хворих у порівнянні із кількістю зроблених тестів - 33% за рекомендованих ВООЗ 5%. Окрім того, лишається високою смертність від Covid і практично не зменшується кількість госпіталізованих.

В уряді ж обіцяють, що на кінець 2020 року робитимуть 75 тисяч тестів.

Тож рубіж в один мільйон хворих, який до кінця цього тижня, імовірно, перетне Україна, буде дуже умовним, оскільки реальна кількість, кажуть експерти, може бути щонайменше у кілька разів більшою.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Людина і влада»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Коли ти говориш про Господа або Його чесноти, роби це серйозно і з належною повагою”
Джордж Вашінгтон

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2021.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.