- передтечею кінотворчості італійськіх неореалістів була стрічка, знята українською кіностудією. Цією кінострічкою фахівці вважають фільм Марка Донського “Веселка” (1943 рік) за однойменною повістю Ванди Василевської. Фільм був знятий на київській кіностудії, яка в роки Другої світової війни була евакуйована в Середню Азію. Він розповідає про українське село під час війни. Президент Рузвельт, переглянувши фільм, надіслав режисерові телеграму з подякою, а у 1944 році картина була відзначена Асоціацією кіно і радіо США.
Юрій Шилов проводить оглядову екскурсію для гостей музею
Відкритий нещодавно МУЗЕЙ «Прадавні Аратта – Україна», знаходиться у селі Трипілля, поблизу якого більше ста років тому київський краєзнавець В. Хвойка відкрив трипільську археологічну культуру – комплекс речових залишків апофеозу Аратти.
Аратта Дунайсько-Дніпровського регіону була найдавнішою в світі докласовою, общинною державою. Перші писемні згадки про неї є в Кам’яній Могилі, що на Запоріжжі; останні – у свідченнях арабських мандрівників про Русь ІХ-ХІ століть. В Україні і досі існують місцина Артаплот та місто Оратів.
Музей “Аратта-Україна” - це перший в країні приватний музей. Його засновники: колекціонер О. С. Поліщук, підприємець В. М. Лазоренко, історик Ю. О. Шилов, художник А. В. Гайдамака. Всі четверо – вихідці з різних областей України. Засновники втілюють «голос народу», просвічений дослідженнями В. М. Даниленка, Б. О. Рибакова та інших авторитетних істориків останніх десятиліть. Знаючи про дві лінії історіографії - народну, історична пам’ять якої спирається на общинну традицію, та офіційну, парадігма якої не виходить за межі класових формацій, засновники музею надали перевагу першій із них. В цьому якісна відмінність їхнього музею від існуючих державних.
Значення старожитностей Аратти-Трипілля, представлених у музеї, найліпше характеризують такі висловлення (із документального фільму «Час збирати каміння…» режисера Ю. Вересоцького. – Київ, 2004):
«Це не тільки ваша спадщина. Це, по-моєму, загальнолюдська спадщина (...) Коли тут трипільці створили унікальну культуру, тоді в нас у Німеччині усе ще жили в дикому лісі. Так що я сам пишаюся, що працюю в вашій країні, де корені такі глибокі. Уся європейська культура, я так вважаю, пов'язана з тим, що тут відбулося багато тисячоліть тому. Так що це не тільки ваша, ця загальнолюдська спадщина. Тому мені дуже хотілося б, щоб з цими експонатами познайомилося якнайбільше людей» (Д. Штюдеманн, Надзвичайний і Повноважний посол Німеччини в Україні).
«Після побаченого можна ставити питання, де початок цивілізації. Нас привчили, що на Близькому Сході. Тепер ми можемо казати, що колиска світової цивілізації – це Україна» (Едуард Ходос, письменник, м. Харьків).
Особливість музею «Аратта – Україна» полягає у висвітлюванні коренів як української, так і загальнолюдської цивілізації-державності, яка за історичною пам’яттю народа та новітніми науковими дослідженнями стоїть не на рабовласництві (як вважають офіційні доктрини і біблійного, і марксистського походження), а на общинних засадах «свободи, братерства і рівності древніх родів». Отже цивілізацію не слід нищити «кінцем світу» чи «пожежою світової революції»; слід, навпаки, підживити одвічну гармонійність та людяність цивілізації. Це є провідною думкою і засновників музею, і музейної експозиції.
Експозиційний план музею «АРАТТА – УКРАЇНА»
Головна ідея: донести до відвідувачів відчуття і розуміння
1) специфіки найпершої в світі держави – Аратти (зали 1-2);
2) спорідненості культур Аратти (VІI-III тис. до н. е.) та України XIX-XXI ст. Дунайсько-Дніпровського регіону (зали 3-4).
АРАТТА – найдавніша в світі держава, що виникла в Дунайсько-Дніпровському регіоні в 7000-6200 роках до н. е. Перші згадки про Аратту містяться в літописі Кам’яної Могили та епічних поемах слов’янської Веди. Археологічні залишки розквіту Аратти зосереджені в культурі Трипілля (5400-2200 рр. до н. е.). Будучі ядром індоєвропейської спільноти, Аратта – разом із розселенням індоєвропейських племен – створювала свої форпости у Закавказзі, Пенджабі, Елладі, Етрурії. Ці форпости ставали основами формування Шумеру, Індії, Греції, Риму.
Останні писемні свідоцтва про АРТУ-АРСАНІЮ Дніпровсько-Кубанського регіону пов’язані з Руссю ІХ-ХІ століть. Тоді ж починаються згадки про УКРАЇНУ, на теренах якої досі існують Артаплот і Оратів. Згадки про пенджабську Аратту, споріднену з українською Балаховщиною, уриваються у І ст. – але перетікають у БГАРАТУ, як і понині називається Індія.
ЗАЛА 1:
АРАТТА – ШУ-НУН – АРІАН
у археологічних культурах VІ-III тис. до н. е. Трипілля, Кам’яної Могили, курганів-могил
Розквіт АРАТТИ, найпершої в світі держави, більш відомий нині під умовною назвою “трипільська археологічна культура”. Так назвав її, за раскопками 1896-1899 рр. біля с. Трипілля, київський археолог Вікентій Хвойка. Сучасні дослідники виділяють у культурі Трипілля етапи А (5400-4600), В (4600-3700), С (3700-2750-2200 рр. до н. е.).
На рубежі етапів А і В лісостепової культури Трипілля (тобто Аратти першої половини V тис. до н. е.) починається її активне співіснування зі степовими культурами – що призвело до формування АРІАНУ (із 5000-4600 р. до н. е.). Ця преддержавна спільнота аріїв умовно називається індо-іранською частиною індо-європейської спільноти. “Індо-іранці” другої половини ІІ тис. до н. е. – першої половини І тис. н. е. представлені кіммерійцями, скіфами, сарматами тощо. Останні писемні згадки про Дандарію (сучасна Тендра за Буго-Дніпровським лиманом) датуються ІІ-ІV століттями. Спадкоємцями тієї “Жезлоносної Арії” стали поляни й кияни наступної Русі – України.
Вузлові моменти експозиції:
ЗОДІАКАЛЬНІ КАЛЕНДАРІ археологічних культур Трипілля і Майкопу
Зображення місцевих човнів і ковчегів Північного Причорномор’я,
а також суден месопотамсько-єгипетського і крито-мікенського типів VII–I тис. до н. е.
В центрі композиції – боротьба між Артемідою й Оріоном за душу Зевса,
втілену в сузір’я Великого Пса. Сюжет має відповідності в міфології давньогрецької Трої.
ЛЮДИНОПОДІБНІ ПЕРСОНАЖІ МІФОРИТУАЛІВ Аратти і Аріану зліва направо:
- ритуальні танці араттів;
- жертвоприношення аріїв;
- статуя аратто-арійського БОГА Вішну Праджапаті – ‘Всеохоплюючого Батька істот’.
КЕРАМІКА з АРІЙСЬКИХ КУРГАНІВ- МОГИЛ археологічних культур ІV- II тис. до н. е.
КІММЕРІЙЦІ та СКІФИ – нащадки аріїв
ЗАЛА 2:
АРХЕТИПИ у культурі ТРИПІЛЛЯ
Державність АРАТТИ (із 7000-5400 рр. до н. е.) була общинною, “первіснокомуністичною”; вона втілювала Золотий Вік людства. Відповідно до цього, культура Аратти зберігала образно-інтуїтивну основу з надзвичайно виразними архетипами зачаття, ембріону, народження тощо, а також із календарями сільськогосподарського циклу. Ця особливість залишається характерною для української та інших народних культур індоєвропейської спільноти.
Культура класової, зокрема, рабовласницької державності наступних Шумеру, Єгипту та ін. (із 3400-3000 рр. до н. е.) якісно відмінна. Вона вторинна відносно араттської й народної культури загалом – бо стоїть на логіко-аналітичній основі, що протистоїть архетипам, а згодом і природнім календарям.
Вузлові моменти експозиції:
ПРАМАТІР СВІТУ
зліва направо:
- зображення з малоазійського храму 7000-6200 рр. до н. е., вкрите копією літопису із наддніпрянської Кам’яної Могили;
- статуетка трипільської археологічної культури;
- українська писанка із зображенням Берегині, канон якої сягає 6680 р. до н. е.;
- скіфо-античне зображення “змієногої Богині”.
Орнаментика посуду, розміщенного під зображеннями ПРАМАТЕРІ VII–I тис. до н. е., відображує архетипи зачаття, ембріону, народження.
БАТЬКО-НЕБО і МАТІР-ЗЕМЛЯ - трипільські сполучення голови Небесного Бика (знака зодіакального сузір’я Тельця) та Праматері Світу, що уосіблює Землю.
Орнаментика посуду, розміщеного під зображеннями V–IІІ тис. до н. е.,
поєднує архетипи з календарями, що містять символіку Місяця, Сонця, Тельця, Псів, Супарни, Божого Шляху, а також Неба–Землі–Потойбіччя.
БУДОВА СВІТУ у архетипах і символах:
- хрест – знак вогню, Сонця, чотирьохбічності світу;
- свастя – знак коловороту Сонця, року і Всесвіту;
- зірки – знаки місяців року, повного або його частини.
Календарна символіка, поєднана з архетипами “тунеля Безсмертя” і “Небесної діжі”, у орнаментиці чародійних чаш та біноклевидих посудин.
ХЛІБОРОБСЬКА СИМВОЛІКА Аратти і України
Трипільська модель хлібини – і святкова паляниця;календарні зображення птахів на трипільській посудині – і рушник з птахами на вершині Всесвітнього Древа.
ЗАЛА 3:
ХЛІБОРОБСЬКА СВІТЛИЦЯ
араттів і українців VI тис. до н. е. – ІІ тис. н. е.
В АРАТТІ склався звичай періодичного (напевно, через 3 на IV покоління) самоспалення-оновлення дерев’яних міст та сіл. Тому вироби з дерева, тканин тощо археології відомі недостатньо. Подібні речі збереглися в етнографії УКРАЇНИ.
Араттську традицію печі, яка сполучалася з хрещатим вівтарем, відображують українські випечені хліби-короваї. Сніп Дідуха передає прадавній вигляд покуття. Весільні скрині для приданного нареченою донесли символіку як араттських храмів так і арійських кибиток. Весільні сорочки донесли аратто-арійські зображення берегинь і сварг, а побутові миски – змій-оберегів тощо. Давнина традиції та вигляд плетених посудин сягають ще дотрипільських часів VIII тис. до н. е., коли люди не знали кераміки.
Вузлові моменти експозиції:
ПІЧ і ВІВТАР та ХРЕЩЕНСЬКА КУПЕЛЬ
Відтворено за ритуальними моделями і археологічними реконструкціями жител араттів-“трипільців” VI-ІІІ тис. до н. е. (до Різдва Христова).
Араттський звичай православного хрещення (від прадавнього *kresati – викрешувати вогонь при обробці кременю) зберігається в Україні поряд із християнським.
СВЯТКОВІ КОРОВАЇ з символікою Сонця й вогню (хрести) та архетипів зачаття, народження тощо (калачі й кулічі).
ВЕСІЛЬНА СКРИНЯ НАРЕЧЕНОЇ з символікою араттського храма .
Прикрашена Берегинею та календарними символами.
ВЕСІЛЬНА СКРИНЯ НАРЕЧЕНОЇ з символікою арійської кибитки.
Прикрашена “народною іконою” з Козаком Мамаєм (спадкоємцем першопредка-Богатиря й Гандхарви-спасителя) та календарними символами.
ТРИПІЛЬСЬКА ТРАДИЦІЯ в орнаментиці українських мисок.
“Змій Врітра” (Воротар українських веснянок) в оточенні хрестоподібного “Вали” (предтечі давньослов’янського Велеса) та ін. Цей міфоритуал, що відображує архетип зачаття, є головним у ведичній культурі араттів, аріїв, слов’ян, індійців та інших народів “індо-європейської мовної спільноти”.
ЗАЛА 4:
ПОЛОТНЯНІ ВИРОБИ УКРАЇНЦІВ
із традиційною символікою свастя, календарів, берегинь, родючості.
Юрій Шилов розповідає про державу Аратта - Трипільську цивілізацію на відкритті музею “Прадавня Аратта - Україна”
Актуально
97566 переглядів
До теми:
