X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

21 квітня 2021, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- українська мова посіла друге місце в світі за мелодійністю після італійської. Також її визнали третьою найкрасивішою мовою в світі за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія та побудова речень після французької та перської мов на мовному конкурсі, що пройшов у Парижі в 1934 році...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Коронавірус - лабораторного походження? Поки що лише версія

Є така думка 1030 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 2.03.2021 | Всі публікації | Версія для друку

Роланд Візенданґер, професор Інституту фізики наноструктур і твердих тіл Гамбурзького університету
Роланд Візенданґер, професор Інституту фізики наноструктур і твердих тіл Гамбурзького університету
Університет Гамбурга поширив публікацію одного із своїх професорів, в якій ідеться про можливість лабораторного походження коронавірусу.

Чому тут не можна говорити про "наукове дослідження", розбиралась DW.

З початку пандемії COVID-19 одним з найбільш спірних вважається питання про його походження. Згідно з двома найбільш поширеними теоріями, місцем, звідки коронавірус SARS-CoV-2 поширився по всьому світу, став або ринок морепродуктів в Ухані, де вірус передався від тварини до людини, або в лабораторії Інституту вірусології в цьому китайському мегаполісі, в якій стався витік.

Другу теорію підтримує в своєму нещодавно опублікованому "Дослідженні походження пандемії коронавірусу" професор Гамбурзького університету Роланд Візенданґер (Roland Wiesendanger). Оскільки, як підкреслює автор тексту, "немає науково обґрунтованих чітких доказів" теорій про походження COVID-19, він зібрав різні непрямі підтвердження - з наукових статей, публікацій в ЗМІ та соціальних мережах, а також бесід з вченими з різних країн. Робота велася протягом усього 2020 року.

Візенданґер доходить висновку, "що як кількість, так і якість непрямих доказів однозначно говорять про витік з лабораторії Інституту вірусології міста Ухань як про причину нинішньої пандемії". Щоправда, коли гамбурзький університет поширив пресреліз з висновками і заявами вченого, на нього з різних сторін посипалася різка критика.

Фактчекінг, проведений DW, не дає оцінку тому, наскільки достовірною є версія про лабораторне походження коронавірусу або наскільки вагомими є окремі докази. Він лише пояснює, як оцінювати наукову базу публікації.

Хто такий Роланд Візенданґер?

Роланд Візенданґер - професор Інституту фізики наноструктур і твердих тіл Гамбурзького університету. Сервіс Google Scholar показує, що до кінця 2020 року його приблизно 36 тисяч разів цитували в наукових статтях, що говорить про певний авторитет.

Він не бачить проблеми в тому, що, будучи фізиком, займається коронавірусом. В інтерв’ю DW професор заявив, що пандемія є зараз найбільш насущною проблемою, тому свій внесок у боротьбу з COVID-19 можуть зробити всі вчені.

Прогалини в методиці

У пресрелізі вказується, що публікація базується на "міждисциплінарному науковому підході". Фактично Візенданґер зібрав разом відомі наразі факти, які говорять про те, що пандемія спалахнула через витік у лабораторії.

За словами австрійського фізика й публіциста Флоріана Айґнера (Florian Aigner), наукове дослідження має відповідати двом важливим критеріям. По-перше, в ньому слід показати, що автор знає й розуміє актуальні наукові дані в досліджуваній темі. А по-друге, в ньому необхідно представити щось нове: свідчення або результати. Але ані першому, ані другому критерію робота Візенданґера не відповідає, і, схоже, він і сам про це знає, каже Айґнер в інтерв’ю DW.

"Дослідження походження пандемії коронавірусу" в деяких пунктах не відповідає навіть тим вимогам, які Гамбурзький університет висуває до наукових робіт своїх студентів. Наприклад, їм рекомендується уникати нагромадження цитат, щоб не створювалося враження, що автор ухиляється від власних формулювань.

Професор Візенданґер сторінками наводить цитати зі своїх джерел. Часом читачеві важко знайти абзаци, написані ним самим. Не відповідає рекомендаціям для написання наукової роботи також і те, що окремі слова, фрази й абзаци він по всій публікації виділяє кольором. "Це можна робити - але тоді це, звичайно, не наукове дослідження. У науковому дослідженні автор не просто копіює тексти, а цитує їх, при цьому, першою чергою, представляючи власні судження", - говорить Айґнер.

Студентський комітет Гамбурзького університету також заявив у Twitter, що публікація "не відповідає науковим стандартам, які ми очікуємо від університету".

Візенданґер, своєю чергою, наполягає, що його дослідження є науковим - в тому сенсі, що він "вивчив питання про походження пандемії коронавірусу, ґрунтуючись на наукових джерелах".

Джерела викликають сумнів

Візенданґер неодноразово піддавався критиці за те, якими джерелами користувався. З цим він не згоден, каже професор в інтерв’ю DW і вказує на те, що роз’яснив свою методику у вступі, а джерела "досить чітко" класифіковані за типом.

Наприкінці публікації професор справді розділяє свої джерела на наукову літературу, що пройшли рецензування колегами, наукову літературу без такої колегіальної перевірки, а також статті в друкованих та онлайн-ЗМІ. Частка останніх найбільша - 31 з 71 джерела.

Візенданґер у розмові з DW особливо наголошує, що статті в ЗМІ важливі для викладу процесів минулого року. Він також не погоджується з критикою за використання публікацій у соціальних мережах. Повідомлення про певні події можна знайти тільки там, а не в наукових публікаціях, говорить професор.

Такий підхід справді може застосовуватися в залежності від теми наукового дослідження. Але деякі джерела, які використовує Візенданґер, близькі до конспірології або являють собою журналістику сумнівного штибу.

Наприклад, він цитує дві статті з порталу GreatGameIndia. На цьому ресурсі в останні дні опубліковані, серед іншого, стаття про відео, в якому глава Facebook Марк Цукерберг нібито визнає, що вакцинація від коронавірусу змінить ДНК людини, або повідомлення про те, що німецькі черниці продали 175 хлопчиків-сиріт у сексуальне рабство. Посилається дослідник також на публікацію Epoch Times - медіагрупи з антикитайської позицією, що підтримує правих популістів у західних країнах, відомої також тим, що поширює дезінформацію.

На питання про те, чи розуміє він критику і чи знав, що деякі джерела є сумнівними, Візенданґер відповідає: "Не існує сумнівних джерел, якщо вони відповідним чином представлені й прокоментовані". Але якраз такого коментування в обох випадках не було. Що ж стосується порталу GreatGameIndia, вчений підкреслює, що спирався на оригінальний документ, який знайшов на цьому сайті й потім самостійно його перевірив. При цьому професор не згадав, що через цю платформу він вийшов також на інтерв’ю, що він його теж використав, з експертом з біологічної зброї Френсісом Бойлом - американське інформаційне агентство Associated Press ставить його в один ряд з GreatGameIndia, називаючи одним з найпалкіших прихильників теорій змови.

Айґнер також критикує використання препринта дослідження Люка Монтаньє, в якому йдеться про те, що в SARS-CoV-2, нібито, були виявлені частини вірусу імунодефіциту людини. Монтаньє - вірусолог, що відкрив ВІЛ, нобелівський лауреат, але, за словами Айґнера, вже протягом багатьох років є "дуже, дуже суперечливою фігурою": Монтаньє неодноразово робив "абсолютно ненаукові" заяви.

"Мені це говорить про те, що професор Візенданґер не дуже критично підійшов до цих джерел, - говорить Айґнер. - Він зібрав те, що підтримує його версію, а критику головним чином не взяв до уваги".

Критику заяви Монтаньє, на відміну від цілої низки своїх джерел, професор Візенданґер прокоментував, назвавши її, однак "не науковими аргументами опонентів, а виключно наклепницькими зауваженнями".

Неперевірена публікація

Візенданґер опублікував свої дослідження на порталі ResearchGate. Ця платформа називає себе професійною мережею для вчених і дослідників, яку використовують понад 19 мільйонів людей з усього світу для обміну та обговорення наукових робіт.

Насправді ж будь-хто може завантажити туди свою роботу, не піддаючи її ніякому контролю якості. "Публікації не можна довіряти, поки її не перевірять колеги, які добре знаються на предметі", - вважає Айґнер. На його думку, не можна виходити на публіку з сенсаційними заявами, "навіть не намагаючись пройти через процес рецензування".

Візенданґер пояснює вибір платформи ResearchGate для публікації наміром "досягти максимально широкої аудиторії", тому що для доступу до статей у спеціалізованих журналах користувачі повинні платити гроші.

Висновок

Публікацію Візенданґера можна розглядати як розслідування, в якому зібрані непрямі докази теорії лабораторного походження вірусу SARS-CoV-2. Ми не даємо оцінку ані самій теорії, ані якості непрямих доказів. Але університетський професор не виконав деякі засадничі умови для наукової роботи, тому його публікацію не можна назвати дослідженням.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Є така думка»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Природничі науки й релігію протиставляють одна одній лише люди, погано освічені як у першому, так і в другому”
П. Сабатьє, французький хімік, Нобелівська премія 1912 р.

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2021.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.